1. Музей "Територія Терору" | 
  2. Історія | 
  3. Між світовими війнами (1919–1939) | 
  4. http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/1919-1939/czechoslovakia/Чехословаччина

Чехословаччина

Біля Дому Карпатської Січі,  Хуст. 1938 р.
Біля Дому Карпатської Січі, Хуст. 1938 р.
Біля Дому Карпатської Січі, Хуст. 1938 р.

Після розпаду Австро-Угорської імперії нагально виникло питання про майбутню долю Закарпаття. 21 січня 1919 року на "Соборі всіх Русинів, жиючих на Угорщині" в Хусті понад 400 депутатів з усього Закарпаття проголосили приєднання краю до Української Народної Республіки (УНР). Однак критичне становище Директорії УНР внаслідок агресії більшовицької Росії не дозволило реалізувати це прагнення. Натомість утворена в еміграції у червні 1918 р. Американська Народна Рада карпатських русинів після перемовин з президентом Чехії Томашем Масариком 12 листопада 1918 р. в Скрентоні (США) прийняла рішення приєднати русинські землі до Чехословацької республіки на федеративних засадах. Це рішення невдовзі було закріплене Сен-Жерменським і Тріанонським мирними договорами, за якими Закарпаття на правах автономії приєднувалося до Чехословаччини під назвою "Підкарпатська Русь".

Після приєднання Закарпаття фактично перетворилось у аграрно-сировинний придаток економічно розвинутих чеських земель. Територія "Підкарпатської Русі" становила 5% усієї території Чехословацької республіки, на якій проживало 9% населення і було розміщено лише 0,07% виробничих потужностей. Питома вага промисловості в економіці краю становила лише 2%, а понад дві третини земель Закарпаття (260 116 га) призначалися чеським військовим колоністам. Майже 90% селянських господарств краю потрапило в боргову кабалу до банків та лихварів. Цей процес зумовили не тільки висока орендна плата, а й численні штрафи та податки, розміри яких за десятиріччя (1919–1929 рр.) збільшилися в 13 разів. Борючись за краще життя, населення активно підтримувало радикальні ліві партії. Зокрема, на виборах 1924 р. комуністи отримали 40% усіх голосів мешканців краю. У 1935 р. кількість відданих за них голосів зменшилась до чверті, однак залишалась більшою за будь-яку іншу партію.

Античеські настрої посилювалися і через централізаторську політику Праги, яка, не зважаючи на міжнародні зобов'язання, протягом мыжвоєнного періоду так і не надала для краю автономію. На Закарпатті перебувала велика кількість чехів (у 1930 р. 30 тис., 70-80% з яких було в урядовому апараті). Привілейованим було становище чеських шкіл: за 20 років відкрито 213 самостійних чеських шкіл.

Політичне життя Закарпаття відбувалось під гаслом боротьби між трьома рухами: русофільським, автохтонним та українським. Український рух, репрезентований молодою інтелігенцією (учительство, студенти), опираючись на живий зв’язок з народом, здобував помітні успіхи. Діяльність товариства "Просвіта" з мережею читалень по всьому краю (в 1936 р. — 14 філій і 233 читальні), "Учительської громади", національного театру, хору в Ужгороді,  Пласту, українського шкільництва та вплив української преси спричинилися до перемоги українського національного руху на Закарпатті наприкінці 1930-х рр. Русофільські діячі гуртувалися в "Обществе им. А. Духновича" та навколо Православної церкви, організованої російськими емігрантами й підтриманої чеським урядом на противагу до Греко-католицької церкви.

Складне міжнародне становище Чехословаччини після Мюнхенської угоди та зростаюча боротьба українського населення за політичні права змусили чехословацький уряд погодитися надати Підкарпатській Русі автономний статус. 8 жовтня 1938 р. сформувався перший автономний уряд на чолі з русофілом Андрієм Бродієм, який займав відкриту античеську позицію і хотів приєднати Закарпаття до Угорщини. Наприкінці жовтня його заарештували, а новим прем'єр-міністром призначили українофіла Августина Волошина. У результаті змін в уряді у політичному житті автономного краю перемогли українські сили.

2 листопада 1938 р. рішенням німецько-італійського арбітражу у Відні значна частина Закарпаття (Ужгородський, Мукачевський, Севлюський округи) з містами Ужгород, Мукачеве та Берегове були передані Угорщині. 3 листопада уряд А. Волошина проголосив, що відтепер країна буде називатися Карпатською Україною, а її столиця переноситься з Ужгорода до Хуста.

22 листопада 1938 р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України та скликання окремого карпато-українського сейму. Уряд, очолюваний А. Волошином, розпочав активну розбудову краю. Проводилася українізація освітньої системи, видавничої справи та адміністрації, налагодилася робота промисловості, транспорту, торгівлі. За активної допомоги ОУН формувались збройні сили молодої держави – Організація народної оборони "Карпатська Січ", що нараховувала від 10 тис. до 15 тис. осіб. Провідні оунівці Михайло Колодзінський, Роман Шухевич, Зенон Коссак та ін. увійшли до Генерального штабу Карпатської Січі. Це занепокоїло Польщу, яка боялася посилення українського національно-визвольного руху в безпосередній близькості від своїх кордонів.

У зовнішній політиці уряд А. Волошина орієнтувався на підтримку і допомогу Німеччини. Однак на початку березня 1939 р. А. Гітлер вирішив передати Закарпаття Угорщині, щоб залучити її до своїх агресивних планів щодо розчленування Чехословаччини.

У ніч з 14 на 15 березня 1939 р. угорські війська вдерлись на територію Закарпаття. У такій критичній ситуації 15 березня 1939 р. сойм у Хусті проголосив повну державну самостійність Карпатської України, прийняв Конституцію, де визначалась назва держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державна мова (українська). Президентом Карпатської України став А. Волошин. Він призначив прем’єр-міністром нового уряду Ю. Ревая і звернувся до Німеччини з проханням прийняти Карпатську Україну під свій протекторат. Німецький уряд відповів негативно і рекомендував не чинити опору угорським військам. Після запеклих боїв і значних втрат 16 березня угорські війська захопили Хуст, а з 18 березня – більшу частину території Карпатської України. У гірських районах окремі загони "Карпатської Січі" продовжували вести боротьбу з ворогом до кінця травня 1939 р. Президент республіки А. Волошин разом з урядом емігрував за кордон і поселився в Празі.

За волю і державність у боях полягло близько 1,5-2 тис. закарпатців. Героїчно загинули командири "Карпатської Січі" М. Колодзінський та З. Коссак. Окрім того, багатьох українців репресували, етапували до концтаборів, а втікачі в СРСР потрапили в ГУЛАГ. Карпатська Україна була поглинута Угорщиною і перестала існувати.

Переглянути хронологію...

Між світовими війнами (1919–1939)
СРСР
Селянський повстанський рух
Голодомор 1921-1923
Форсована індустріалізація
Суцільна колективізація
Голодомор 1932-1933
Ліквідація УАПЦ
Політичні репресії в УРСР
Великий терор 1937-1938
Польща
Авторитарний режим
Пацифікація 1930 р.
Чехословаччина
Румунія
Друга світова війна (1939–1945)
"Перші совіти"
Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
Під владою Третього Рейху
Гітлерівський терор
Радянські військовополонені
Ґетто й акції Голокосту
Остарбайтери
Український рух Опору
Війна після війни (1944–1953)
Ліквідація УГКЦ
Друга колективізація
Голодомор 1946-1947
Депортації
ГУЛАГ
Хрущовська "відлига" (1953–1964)
Брежнєвський "застій" (1964–1986)
На шляху до незалежності (1986–1991)
Пов'язані відеосюжети
Севастіян Сабол - Навчання в монастирях Галичини, 1926–1931 рр.
Севастіян Сабол - Сповідь у священика в часи переховування, кін. 1940-х рр.
Василь Маркусь (Маркуш) - Організація народної оборони «Карпатська Січ», 1938–1939 рр.
Олександр Баран - Мадяризація Греко-католицької церкви на Закарпатті, 1938–1943 рр.
Василь Маркусь (Маркуш) - Розстріли січовиків, березень 1939 р.
Севастіян Сабол - Душпастирська діяльність у «Карпатській Січі», 1938–1939 рр.
Олександр Баран - Національне відродження в Карпатській Україні, 1938 р.
Василь Маркусь (Маркуш) - Проголошення незалежності Карпатської України, 15 березня 1939 р.
Пов'язані кіносюжети
Угорсько-польські військові на Ужоцькому перевалі, 1939 р.
Засідання Сойму Карпатської України, 15 березня 1939 р.
Новий кордон Угорщини
Керівництво Карпатської України, 1939 р.
Зустріч на кордоні польських та угорських військ, 1939 р.
Окупація Карпатської України, березень 1939 р.
Пов'язані фото
Зустріч польських і угорських військ на Верецькому перевалі
с. Верб’яж (Закарпаття)
Зустріч польських і угорських військ на Верецькому перевалі
ID: DFF000264
Дата: 16.03.1939 р.
Опис: На Верецькому перевалі між Львівщиною та Закарпаттям відбулась зустріч польської та угорської делегацій, яка узгодила розмежування спільного польсько-угорського кордону

Повний опис
Керівництво Жіночої Січі
м.Хуст (Закарпаття)
Керівництво Жіночої Січі
ID: DFF000290
Дата: 1938–1939 рр.
Опис: Керівництво Жіночої Січі: Марія Химинець (ліворуч) і Стефанія Тисовська у 1938–1939 рр. Для захисту державної незалежності й боротьби з угорськими та чеськими формуваннями були утворені Збройні Сили Карпатської України  — Організація народної оборони Карпатська Січ (ОНОКС). 1 січня 1939 р. у пресі з’явилося повідомлення про утворення Жіночої Січі, яку очолила Стефанія Тисовська. Її заступником обрали Марію Химинець. 

Повний опис
Один із засновників Карпатської Січі Зенон Коссак
Закарпаття
Один із засновників Карпатської Січі Зенон Коссак
ID: DFF000253
Дата: 1938–1939 рр
Опис: Один із засновників Організації народної оборони Карпатська Січ (ОНОКС) Зенон Коссак, призначений наприкінці 1938 р. помічником начальника штабу ОНОКС М. Колодзінського і розстріляний угорцями в березні 1939 р.  

Повний опис
Президент Августин Волошин з секретарем Іваном Рогачем біля будинку Уряду
Президент Августин Волошин з секретарем Іваном Рогачем біля будинку Уряду
ID: DFF000263
Дата: березень 1939 р.
Опис: Президент Августин Волошин з особистим секретарем Іваном Рогачем біля будинку уряду Карпатської Січі. Августин Волошин – громадсько-політичний, культурний та релігійний діяч Закарпаття. У 1938 р. – прем’єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 р. – Президент Карпатської України. Іван Рогач – секретар Президента А. Волошина, військовий писар Карпатської Січі, член проводу ОУН. Розстріляний нацистами в урочищі Києва Бабин Яр.

Повний опис
Зустріч угорських і польських військових на спільному кордоні
Закарпаття
Зустріч угорських і польських військових на спільному кордоні
ID: DFF000276
Дата: березень 1939 р.
Опис: Угорські й польські офіцери на спільному кордоні біля с. Верхні Верецьки. Угорські війська того ж дня вийшли на Ужоцький перевал. Тут вони зустрілися з польськими прикордонниками.   

Повний опис
Студенти Торгівельної академії вступають до лав січовиків
м.Хуст (Закарпаття)
Студенти Торгівельної академії вступають до лав січовиків
ID: DFF000259
Дата: 1939 р.
Опис: Студенти Торгівельної академії добровільно вступають до лав січовиків у 1939 р. На заклик керівництва Карпатської України студенти і гімназисти м. Хуст та інших міст вступали до «Карпатської Січі». Після вишколу разом з угорськими військовими у березні-квітні 1939 р. студенти брали участь в боях.

Повний опис
Святкова хода з нагоди Дня Злуки
м.Хуст (Закарпаття)
Святкова хода з нагоди Дня Злуки
ID: DFF000258
Дата: 22.01.1939 р.
Опис: Святкова хода керівництва та вояків Карпатської Січі з нагоди Дня злуки 22 січня 1939 р.

Повний опис
Розстріл січовика
Закарпаття
Розстріл січовика
ID: DFF000267
Дата: березень 1939 р.
Опис: 18 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір. На новоутвореному кордоні Угорщини з Польщею угорські конвоїри передали карпатських січовиків польській прикордонній службі. Їх відконвоювали вздовж лінії кордону і розстріляли біля закарпатських сіл Нова Розтока і Верб’яж та між Петросовцею, Жупанами й Лазами.

Повний опис
Пов'язані документи
Чолові посли до Карпато-Українського Сойму. Ілюстрований додаток до Українських вістей, №37
Чолові посли до Карпато-Українського Сойму. Ілюстрований додаток до Українських вістей, №37
Дата: 21.02.1939 р.
Опис: Друк.

Повний опис
З життя "Карпатської Січи". Газета "Українські вісти", №37
З життя "Карпатської Січи". Газета "Українські вісти", №37
Дата: 20.02.1939 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Свідчення учителя Андрія Мойсіяка про угорські репресії в Карпатській Україні
Свідчення учителя Андрія Мойсіяка про угорські репресії в Карпатській Україні
Дата: 28.04.1939 р.
Опис: Папір, машинопис. 

Повний опис
Населення Карпатської України маніфестує! Газета «Новий час», №243
Населення Карпатської України маніфестує! Газета «Новий час», №243
Дата: 01.11.1938 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Многотисячна маніфестація в Ужгороді. Газета "Українські вісти", №234
Многотисячна маніфестація в Ужгороді. Газета "Українські вісти", №234
Дата: 28.10.1938 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
"Карпатська січ" перейме службу безпеки в Карпатській Україні. Газета "Українські вісти", №19
"Карпатська січ" перейме службу безпеки в Карпатській Україні. Газета "Українські вісти", №19
Дата: 28.01.1939 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Повідомлення Бюлетеня української пресової служби про угорські репресії над населенням Карпатської України
Повідомлення Бюлетеня української пресової служби про угорські репресії над населенням Карпатської України
Дата: 19.03.1939 р.
Опис: Папір, машинопис.

Повний опис
Жахіття над Тисою. Газета "Українські вісти", №66
Жахіття над Тисою. Газета "Українські вісти", №66
Дата: 24.03.1939 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System