1. Музей "Територія Терору" | 
  2. Історія | 
  3. Між світовими війнами (1919–1939) | 
  4. http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/1919-1939/poland/Польща

Польща

Польскі офіцери на Личаківському кладовищі
Польскі офіцери на Личаківському кладовищі
Польскі офіцери на Личаківському кладовищі

Наслідком Першої світової війни став розпад Австро-Угорської імперії, до складу якої входили Галичина, Закарпаття і Буковина. 1 листопада 1918 р. на цих українських землях була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), що призвело до початку українсько-польської війни (1918–1919 рр.) Після поразки у цьому конфлікті українців більшість територій ЗУНР, а також Волинь опинились в складі Польської Республіки.

До 1923 р. західноукраїнські землі перебували під протекторатом Ліги Націй, а в екзилі продовжував діяти уряд ЗУНР, який вів дипломатичну боротьбу та користувався значною підтримкою українців в краї. 14 березня на засіданні Ради Послів держав Антанти було затверджене перебування цих земель у складі Польщі з умовою надання автономії Східній Галичині. 15 березня екзильний уряд Євгена Петрушевича припинив існування.

Однак польський уряд не тільки не надав краю автономний статус, а проводив дискримінаційну та шовіністичну політику щодо українського населення, обмежуючи його національно-культурні та політичні права, насаджуючи скрізь польську мову та культуру. Проявами такої політики стали встановлення т. зв. "сокальського кордону" (адміністративної межі між Галичиною та північно-західними українськими землями для послаблення позицій українців у Польщі), жорстоке поводження з полоненими вояками УГА, придушення будь-яких виступів проти влади.

Попри заборону Лігою Націй проводити колонізацію підмандатних територій, протягом міжвоєнних років поляки переселили на українські землі близько 300 тис. польських колоністів (т. зв. осадників), яким надали 12% земельних угідь. У відповідь на польську окупацію західноукраїнських земель колишні вояки українських армій утворили у 1920 р. Українську Військову Організацію (УВО), яка почала боротьбу проти польської окупаційної влади шляхом проведення бойових, саботажних та пропагандистських акцій.

Після 1923 р. польська влада зміцнила свої позиції. Вже 31 липня 1924 р. уряд затвердив "кресовий" закон, що запроваджував двомовну утраквістичну школу. Де-факто школа ставала польською. З 2420 початкових українських шкіл у 1921 р. до 1930 р. залишилися лише 350. У відповідь на такі дії на території Східної Галичини та Волині поширилась мережа приватних українських навчальних закладів товариства "Рідна школа".

Українці викорисовували легальні шляхи для боротьби за свої права у складі Польської держави. У політичній сфері захисниками інтересів українців виступали політичні партії – Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО), Українська радикальна партія (УРП), Українська соціал-демократична партія (УСДП), яких протягом міжвоєнного періоду обирали до польського парламенту. Однак через адміністративний тиск та ускладнення виборчої системи українське представництво було суттєво обмежене.

У міжвоєнній Польщі Українська Церква залишалася важливим осередком збереження національної ідентичності українців. Її найбільшим авторитетом був предстоятель УГКЦ митрополит Андрей Шептицький. Саме на час його служіння припадає період становлення Греко-католицької церкви як церкви національної. На північно-західних українських землях, де переважало православне населення, поляки проводили більш жорстку політику. Зокрема, на Холмщині та Підляшші влада провела акцію насильної "ревіндикації" (примусового навернення у католицьку віру), під час якої було знищено близько 200 православних церков, а ще 150 передано римо-католикам.

Польський уряд експлуатував західноукраїнські землі і економічно: через встановлення монополії на тютюн і сіль, непосильний збір коштів до державного бюджету, видобуток корисних копалин та природніх ресурсів краю (нафти, газу, лісу), оподатковування населення, використання дешевої праці селян-бідняків великими поміщицькими та осадницькими господарствами. Уряд проводив політику, яка перетворила край на аграрно-сировинний придаток, ринок збуту та джерело дешевої робочої сили для Речі Посполитої. Незважаючи на це, у міжвоєнний період активно розвивалася українська кооперація, котра змогла конкурувати з польським та єврейським бізнесом.

У результаті державного перевороту 1926 р. у Польщі був встановлений авторитарний режим Ю. Пілсудського, відомий під назвою "санація" ("оздоровлення"). Посилилось згортання демократичних інститутів, обмеження прав парламенту й зміцнення виконавчої влади, переслідування політичної опозиції.

Така ситуація робила неминучим посилення боротьби українців за свої права. У 1929 р. УВО, об’єднавшись з низкою молодіжних націоналістичних груп, утворила Організацію українських націоналістів (ОУН), яка, в свою чергу, очолила нелегальну підпільну боротьбу на західноукраїнських землях проти польського окупаційного режиму. У вересні 1930 р. на українських землях у відповідь на саботажні акції українців була проведена т. зв. "пацифікація" (умиротворення), коли загони польської поліції та війська чинили фізичні розправи над українськими активістами, здійснювали погроми в українських товариствах та кооперативах. У відповідь ОУН в 1932 р. здійснила терористичний замах на комісара Еміліяна Чеховського, який очолював "Український відділ" у польській поліції, а в 1934 р. вбила відповідального за пацифікацію міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. Того ж року польська влада на території Західної Білорусії утворила концентраційний табір "Береза-Картузька", в якому утримувала противників правлячого режиму.

Вбивство міністра Б. Пєрацького спровокувало численні арешти українських націоналістів. Зокрема, у січні 1936 р. Варшавський процес засудив керівників ОУН С. Бандеру, М. Лебедя і Я. Карпинця на смертну кару, яку пізніше було замінено на довічне ув’язнення. Другий гучний процес проти крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях відбувся в середині 1936 р. у Львові. Ці заходи послабили ОУН, але й зробили її дуже популярною серед молоді.

Внаслідок міжнаціональної конфронтації протягом всього міжвоєнного періоду у Східній Галичині та Волині відбулось загострення українсько-польських відносин, що спричинило й наступні конфлікти (протистояння УПА і АК, "Волинська трагедія", операція "Вісла").

Переглянути хронологію...

  • Авторитарний режим ІІ Речі Посполитої
  • Пацифікація 1930 р.
Між світовими війнами (1919–1939)
СРСР
Селянський повстанський рух
Голодомор 1921-1923
Форсована індустріалізація
Суцільна колективізація
Голодомор 1932-1933
Ліквідація УАПЦ
Політичні репресії в УРСР
Великий терор 1937-1938
Польща
Авторитарний режим
Пацифікація 1930 р.
Чехословаччина
Румунія
Друга світова війна (1939–1945)
"Перші совіти"
Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
Під владою Третього Рейху
Гітлерівський терор
Радянські військовополонені
Ґетто й акції Голокосту
Остарбайтери
Український рух Опору
Війна після війни (1944–1953)
Ліквідація УГКЦ
Друга колективізація
Голодомор 1946-1947
Депортації
ГУЛАГ
Хрущовська "відлига" (1953–1964)
Брежнєвський "застій" (1964–1986)
На шляху до незалежності (1986–1991)
Пов'язані відеосюжети
Зеновій Слота - Пацифікація у с. Шили, 1930 р.
Ольга Ільків - Навчання в українській гімназії у Перемишлі, 1930-ті рр.
Софія Якубчак - Фестини у с. Болотня, 1930-ті рр.
Володимир Лига - Пацифікація у Великому Любіні, 1930 р.
Микола Малахівський - Життя у селі Середниця, 1930-ті рр.
Надія Мудра - Дитяче свято на площі «Сокола-Батька» у Львові, 1930-ті рр.
Варвара Макарчук - Міжетнічні стосунки у Львові, поч. 1930-х рр.
Ольга Гладун - Приготування до Зелених свят, 1932 р.
Пов'язані кіносюжети
Десята річниця 49-го піхотного полку в м. Коломия
Змагання польської кінної поліції
Пов'язані фото
Зруйнована читальня товариства «Просвіта»
с. Чижиків, Львівське воєводство, Польща (тепер Львівська область, Україна)
Зруйнована читальня товариства «Просвіта»
Дата: 1930 р.
Опис: Пацифікація – каральна акція польської влади проти українського населення Галичини, що супроводжувалась масовими арештами, закриттям і руйнуванням українських установ. Охопила 450 населених пунктів у 16 районах Галичини в період з вересня по кінець листопада 1930 р.

Повний опис
Розгромлені приміщення товариства «Просвіта»
м. Львів, Польща (тепер Україна)
Розгромлені приміщення товариства «Просвіта»
Дата: 1930 р.
Опис: З 1895 р. товариство "Просвіта" знаходилось у колишньому палаці Любомирських (тепер площа Ринок, 10) в м. Львові.У часи польської окупації Галичини Товариство часто зазнавало нападів та руйнувань, вчинених польськими шовіністичними організаціями.

Повний опис
Група старшин армії УНР у таборі Ланьцут
м. Ланьцут, Ряшівське воєводство (тепер Підкарпатське воєводство, Польща)
Група старшин армії УНР у таборі Ланьцут
Дата: 1919 р.
Опис: У 1918–1921 рр. вояки Української Галицької Армії (УГА) та армії Української Народної Республіки (УНР), цивільне населення зі Східної Галичини і близько 10 тис. полонених українців з Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА) утримувались у таборі для інтернованих у м. Ланьцут.

Повний опис
Концентраційний табір Береза-Картузька
м. Береза-Картузька, Польща (тепер м. Береза, Білорусія)
Концентраційний табір Береза-Картузька
Дата: 1930-ті рр.
Опис: У 1934 р. в приміщеннях колишнього картезіанського монастиря у м. Береза-Картузька польська влада утворила концентраційний табір для політичних в’язнів.

Повний опис
Зруйнований магазин Союзу кооперативів
м. Бучач, Тернопільске воєводство, Польща (тепер Тернопільська область, Україна)
Зруйнований магазин Союзу кооперативів
Дата: 1930 р.
Опис: Пацифікація – каральна акція польської влади проти українського населення Галичини, що супроводжувалась масовими арештами, закриттям і руйнуванням українських установ. Охопила 450 населених пунктів у 16 районах Галичини в період з вересня по кінець листопада 1930 р.       

Повний опис
Підірваний гранатою будинок «Просвіти»
м. Львів, Польща (тепер Україна)
Підірваний гранатою будинок «Просвіти»
Дата: 1925-1926 рр.
Опис: З 1895 р. товариство "Просвіта" знаходилось у колишньому палаці Любомирських (тепер площа Ринок, 10) в м. Львові.У часи польської окупації Галичини Товариство часто зазнавало нападів та руйнувань, вчинених польськими шовіністичними організаціями.

Повний опис
Пацифікація галицьких селян
Західна Україна, Польща (тепер Україна)
Пацифікація галицьких селян
Дата: 1930 р.
Опис:

Пацифікація – каральна акція польської влади проти українського населення Галичини, що супроводжувалась масовими арештами, закриттям і руйнуванням українських установ. Охопила 450 населених пунктів у 16 районах Галичини в період з вересня по кінець листопада 1930 р.


Повний опис
Польські військові на Личаківському кладовищі
м. Львів, Польща (тепер Україна)
Польські військові на Личаківському кладовищі
Дата: грудень 1932 р.
Опис: На польському військовому кладовищі у Львові поховані учасники бойових дій 1918–1919 рр. проти українців та 1920 р. проти більшовиків. До 1939 р. польська влада регулярно проводила на кладовищі урочисті пам’ятні заходи.

Повний опис
Пов'язані документи
Річне свідоцтво студента Львівської академічної гімназії Романа Шухевича
Річне свідоцтво студента Львівської академічної гімназії Романа Шухевича
Дата: 23.06.1923 р.
Опис: Папір, друк, рукопис. Наявні печатка, внутрішній номер і підпис.

Повний опис
Звіт підкомісара державної поліції про пацифікацію у с. Ременів на Львівщині, арк. 1
Звіт підкомісара державної поліції про пацифікацію у с. Ременів на Львівщині, арк. 1
Дата: 11.11.1930 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявні штамп і підпис.

Повний опис
Лист відділу безпеки Львівського воєводства до Міністерства внутрішніх справ Польщі про пацифікацію Східної Малопольщі, ст. 2
Лист відділу безпеки Львівського воєводства до Міністерства внутрішніх справ Польщі про пацифікацію Східної Малопольщі, ст. 2
Дата: 10.11.1930 р.
Опис: Папір, машинопис.

Повний опис
Рапорт слідчого відділу державної поліції м. Станіславів щодо саботажної акції та контракції властей, ст. 5
Рапорт слідчого відділу державної поліції м. Станіславів щодо саботажної акції та контракції властей, ст. 5
Дата: 22.10.1930 р.
Опис: Папір, машинопис.

Повний опис
Особова справа ув'язненого Ярослава Стецька
Особова справа ув'язненого Ярослава Стецька
Дата: 01.11.1933 р.
Опис: Папір, рукопис, друк. Наявні штамп, внутрішній номер і підпис.

Повний опис
Вказівка прокуратури міста Львова щодо В. Макарика, П. Дужого та ін. членів ОУН
Вказівка прокуратури міста Львова щодо В. Макарика, П. Дужого та ін. членів ОУН
Дата: 1934 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявні внутрішня нумерація Львівської кримінальної тюрми, штемпель та підпис.

Повний опис
Титульна сторінка справи зі звинувачення В. Сидора, В. Василевського, І. Іванчука у приналежності до ОУН та зберіганні підпільної літератури
Титульна сторінка справи зі звинувачення В. Сидора, В. Василевського, І. Іванчука у приналежності до ОУН та зберіганні підпільної літератури
Дата: 1934 р.
Опис: Друк, рукопис. Наявний штемпель та внутрішня нумерація.

Повний опис
Опис особи ув'язненого Львівської кримінальної тюрми Романа Сушка
Опис особи ув'язненого Львівської кримінальної тюрми Романа Сушка
Дата: 1929 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявний відбиток пальця ув'язненого.

Повний опис
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System