1. Музей "Територія Терору" | 
  2. Історія | 
  3. Між світовими війнами (1919–1939) | 
  4. http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/1919-1939/ussr/СРСР

СРСР

Група чекістів м. Гайворона Єлисаветградського повіту, 1927 р.
Група чекістів м. Гайворона Єлисаветградського повіту, 1927 р.
Група чекістів м. Гайворона Єлисаветградського повіту, 1927 р.

Після Брестського мирного договору від 27 січня (9 лютого) 1918 р. між Українською Народною Республікою (УНР) та країнами Четвертного союзу війська УНР за військової допомоги союзників звільнили територію України від більшовиків. 29 квітня 1918 р. у Києві відбувся державний переворот, внаслідок якого до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. У своїй політиці П. Скоропадський заручився підтримкою Німеччини та Австро-Угорщини.

Після капітуляції Німеччини у Першій світовій війні 11 листопада 1918 р. радянська Росія анулювала Брестський мирний договір від 3 березня 1918 р. між нею та Німеччиною і розпочала приготування до другого вторгнення на територію України. 17 листопада 1918 р. у Москві був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, який без оголошення війни у грудні 1918 р. розпочав наступ на Україну. У відповідь на агресію Москви 16 січня 1919 р. Директорія УНР оголосила війну радянській Росії. До весни 1919 р. більшу частину території Наддніпрянської України окупували більшовицькі війська. У липні 1919 р. на території України розпочала свій наступ Добровольча армія під командування А. Денікіна, яка до кінця серпня 1919 р. захопила Південну та Лівобережну Україну разом з м. Київ. Третій наступ більшовицьких військ на територію України розпочався наприкінці листопада - на початку грудня 1919 р. і закінчився окупацією більшої частини колишньої підросійської України.

Протягом 1917–1921 рр. на території Наддніпрянщини проходила збройна боротьба між різними політичними утвореннями: УНР, Українською Державою, Директорією УНР і російськими окупантами (більшовиками та білогвардійцями). Політичні лідери в Україні швидко змінювались. Після державного перевороту 29 квітня 1918 р. П. Скоропадський проголосив себе гетьманом України, а голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський залишив політику і зайнявся науковою діяльністю. Внаслідок антигетьманського повстання 14 грудня 1918 р. гетьман зрікся влади й таємно емігрував до Німеччини. Вищим органом влади в Україні стала Директорія, яку очолив громадсько-політичний діяч Володимир Винниченко.

Через політичні суперечності з головним отаманом військ УНР Симоном Петлюрою В. Винниченко склав обов’язки Голови Директорії і виїхав за кордон, де займався літературною діяльністю. З лютого 1919 р. Директорію очолив С. Петлюра, а з листопада 1920 р. він став репрезентантом української визвольної боротьби за кордоном.

З 1919 р. більшовики вели війну фактично з одним політичним утворенням, що презентувало українську державність – Директорією на чолі з С. Петлюрою. Але у травні 1926 р. в Парижі агент ОДПУ вбив С. Петлюру. Знищення серйозних політичних противників відкрило більшовикам шлях для безперешкодної окупації України.

Встановлення більшовицького режиму у Центральній та Східній Україні відбувалося в рамках так званого "воєнного комунізму" – соціально-економічної політики більшовиків, яка супроводжувалася націоналізацією великої та середньої промисловості, зовнішньої та внутрішньої торгівлі, банківської сфери, створенням колективних господарств на селі та обкладанням  селян продрозкладкою на користь держави, запровадженням трудової повинності. Така політика зруйнувала сільське господарство і спричинила Голодомор в Україні 1921–1923 рр. Внаслідок засухи і неврожаю 1921 р. у південно-східних регіонах виникло вкрай скрутне становище. Та за рахунок північних і правобережних областей, де зібрали 300 млн пудів урожаю зернових, голоду в Україні можна було б уникнути. Однак, за даними англійського історика Роберта Конквеста, з 1 серпня 1921 р. до 1 серпня 1922 р., тобто під час катастрофічного голоду в Україні, звідти вивезли 66, 25 млн пудів зерна.

Незадоволення населення економічною ситуацією стимулювало більшовиків перейти від політики "воєнного комунізму" до "нової економічної політики" (НЕПу). Наслідком НЕПу стала часткова лібералізація та централізація економіки.

Послаблення контролю в економічному житті більшовики компенсували його підвищенням в політичному житті. У грудні 1922 р. УСРР увійшла до Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), створення якого було затверджене під час І з’їзду Рад РРФСР, Білоруської РСР і Закавказької РСР у Москві.

Наприкінці 1920-х рр. розпочався процес згортання НЕПу та політики лібералізації. У грудні 1927 р. ХV з’їзд Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) ухвалив перехід до колективізації та індустріалізації народного господарства. Репресії, розкуркулення і примусова колективізація 1927–1932 рр. стали основою для виникнення одного з найбільших штучно створених більшовиками лих в Україні – Голодомору 1932–1933 рр. Дослідники називають різні цифри щодо кількості його жертв: від 3-ох до 12-ти млн осіб.

Окрім індустріалізації та суцільної колективізації радянська модернізація УСРР передбачала "культурну революцію" задля творення "нової радянської людини".

Перше десятиліття перебування УСРР в складі Радянського Союзу ознаменувалося "українізацією" – запровадженням української мови в школі, пресі й інших сферах культурного життя, а також в адміністрації — як державної мови республіки, залучення до вищих органів державної влади представників української національності. Політика "українізації" була вимушеним кроком більшовиків, обумовленим закріпити радянську владу та сформувати партійно-державну номенклатуру в Україні.

Процес українізації охопив різні сфери суспільно-політичного та культурного життя: шкільництво, пресу, літературу, мистецтво, кіно, видавництво, освіту, навіть партію, державно-адміністративний апарат. Важливу роль в українізації відіграли керівники народного комісаріату освіти – Олександр Шумський (1925–1926) і Микола Скрипник (1927–1932). Завдяки їхній діяльності успішно розвивалися українська освіта і культура, збільшилася кількість українців у містах.

Атмосфера загального послаблення терору вплинула і на розвиток релігійного життя. На церковному Соборі в Києві 11–27 жовтня 1921 р. діячі Церкви утворили Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ), яку очолив митрополит Василь Липківський.

Інтенсивний розвиток національно-культурних процесів в українському житті стимулював радянську владу припинити "українізацію".

У травні 1926 р. за тверду українську позицію, протести проти призначення Лазаря Кагановича першим секретарем ЦК КП(б)У, виступи на підтримку письменника Миколи Хвильового О. Шумського піддали партійній критиці та наступного року позбавили посади в уряді і виключили з КП(б)У.

У вересні 1929 р. розпочався наступ на українське культурне життя. Багатьох діячів української науки, культури й церкви заарештували. Внаслідок судового процесу в Харкові у березні-квітні 1930 р. 45 учасників легендованої більшовиками Спілки визволення України (СВУ) на чолі з академіком Сергієм Єфремовим отримали тривалі терміни ув’язнення і згодом були знищені в радянських тюрмах і таборах. Внаслідок "процесу СВУ" було заарештовано, знищено або заслано понад 30 тис. осіб.

Така ж доля спіткала й духовенство та вірних УАПЦ. Наприкінці 1926 р. УАПЦ мала 32-ох єпископів, близько 3 тис. священиків і майже 6 млн вірних. У 1929 р. влада заарештувала більшість діячів УАПЦ, а 28-29 січня 1930 р. інсценізований нею надзвичайний Собор у Києві оголосив про саморозпуск української церкви. Остаточно "українізацію" скасували постановою ЦК КП(б)У від 22 листопада 1933 р.

З призначенням у 1933 р. на посаду другого секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева розпочинається період масових репресій в Україні, який увійшов в історію під назвою "постишевщина" (1933–1937 рр). Пік тоталітарних репресій припав на 1937–1938 рр. ("великий терор") під час перебування на посаді народного комісара внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова (1936–1938 рр.), з іменем якого пов'язана т.зв. "єжовщина" (1937–1938 рр.). 

У відповідь на антиукраїнську політику тоталітарної влади вчинили самогубство провідники українського відродження – М. Хвильовий (13 травня 1933 р.) і М. Скрипник (7 липня 1933р).

За трагічні наслідки період культурного розвою 20–30-х років ХХ ст. названо "Розстріляним відродженням".

Політика більшовиків в Україні у міжвоєнний період реалізовувалась одночасно в трьох напрямках: масових репресіях щодо національно свідомої інтелігенції – мозку нації, знищенні української автокефальної церкви – душі народу, штучних Голодоморів щодо українського селянства – тіла нації. Одночасно здійснювались репресії проти представників національних меншин УСРР (із 1937 р. УРСР): поляків, німців, чехів, кримських татар тощо. Тимчасово пригальмував насадження більшовицько-комуністичного режиму в Україні початок Другої світової війни.

Переглянути хронологію...
  • Селянський повстанський рух на поч. 1920-х рр.
  • Голодомор 1921-1923
  • Форсована індустріалізація
  • Суцільна колективізація
  • Голодомор 1932-1933
  • Ліквідація УАПЦ
  • Політичні репресії в УРСР
  • "Великий терор" 1936-1938
Між світовими війнами (1919–1939)
СРСР
Селянський повстанський рух
Голодомор 1921-1923
Форсована індустріалізація
Суцільна колективізація
Голодомор 1932-1933
Ліквідація УАПЦ
Політичні репресії в УРСР
Великий терор 1937-1938
Польща
Авторитарний режим
Пацифікація 1930 р.
Чехословаччина
Румунія
Друга світова війна (1939–1945)
"Перші совіти"
Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
Під владою Третього Рейху
Гітлерівський терор
Радянські військовополонені
Ґетто й акції Голокосту
Остарбайтери
Український рух Опору
Війна після війни (1944–1953)
Ліквідація УГКЦ
Друга колективізація
Голодомор 1946-1947
Депортації
ГУЛАГ
Хрущовська "відлига" (1953–1964)
Брежнєвський "застій" (1964–1986)
На шляху до незалежності (1986–1991)
Пов'язані відеосюжети
Ольга Мороз - Допомога тітки під час Голодомору, 1932–1933 рр.
Ольга Мороз - Бенкет колгоспників у с. Тарасівка під час Голодомору, 1932–1933 рр.
Галина Синюк - Арешт родини, 1937 р.
Галина Труфанова - Перебування матері в тюрмі м. Житомир, 1937 р.
Ольга Мороз - Голодомор на Київщині, 1932–1933 рр.
Галина Труфанова - Житомирська тюрма НКВС, 1937 р.
Ганна Кочина - Голодомор у с. Ганнівка на Житомирщині, 1932–1933 рр.
Ганна Кочина - Вилучення продуктів харчування у сім’ї, 1932 р.
Пов'язані кіносюжети
Прибуття в'язнів у Соловецькі табори, 1927 р.
Будівництво каналу "Москва-Волга"
Голодомор 1921–1922 рр.
Вилучення зерна у селян, 1921 р.
Робітничо-селянська Червона армія, 1935 р.
Соловецькі острови, 1927 р.
Колективізація та Голодомор 1932–1933 рр.
Голодомор 1932–1933 рр.
Пов'язані фото
Куратор будівництва Біломорканалу Арон Сольц
Автономна республіка Карелія, СРСР (тепер Російська Федерація)
Куратор будівництва Біломорканалу Арон Сольц
Дата: 1932 р.
Опис:

Арон Сольц – член ЦК РКП(б), голова юридичної колегії Верховного суду СРСР, причетний до масових репресій 1930-х рр. На початку 1930-х рр. був одним із кураторів будівництва Біломорсько-Балтійського каналу. 


Повний опис
Родина Крушельницьких
Львівське воєводство, Польща (тепер Львівська область, Україна)
Родина Крушельницьких
Дата: 1920-ті рр.
Опис: Сидять (зліва направо): Володимира, Тарас, Марія (мати), Лариса, Антін (батько). Стоять: Остап, Галя (дружина Івана), Іван, Наталя (дружина Богдана), Богдан. У 1934–1937 рр., після переїзду до СРСР, Володимира, Тарас, Антін, Остап, Іван і Богдан були репресовані та страчені.

Повний опис
Підготовка антирелігійних лозунгів у комуні "Соцзмагання"
Харківська область, УСРР (тепер Україна)
Підготовка антирелігійних лозунгів у комуні "Соцзмагання"
Дата: 1931 р.
Опис: Ліквідація УАПЦ в Україні супроводжувалось масовою антирелігійною кампанією серед усіх соціальних та вікових груп населення. 

Повний опис
Полковник армії УНР Федір Артеменко-«Орлик»
Полковник армії УНР Федір Артеменко-«Орлик»
Дата: 1920 р.
Опис:

Федір Артеменко – полковник армії УНР, повстанський отаман "Орлик". З серпня 1920 р. очолював партизанський загін на Київщині у боротьбі з більшовиками. Загинув у 1922 р. 


Повний опис
Судовий процес над членами "Спілки визволення України"
м. Харків, УСРР (тепер Україна)
Судовий процес над членами "Спілки визволення України"
Дата: 1930 р.
Опис: Члени "Спілки визволення України" С. Єфремов, М. Чехівський та інші на судовому процесі у березні-квітні 1930 р. в м. Харкові. За сфабрикованими НКВС звинуваченнями, 45 діячів української науки та культури  були засуджені до тривалих термінів ув'язнення.

Повний опис
Мертвий чоловік на вулиці Харкова
м. Харків, УСРР (тепер Україна)
Мертвий чоловік на вулиці Харкова
Дата: 1932 р.
Опис: Через голод в Україні селяни масово втікали до міст. У містах, не маючи паспортів і прописки, найчастіше вони помирали від того ж голоду. Фото з колекції кардинала Теодора Інніцира, вик. інж. А. Віннербергер.

Повний опис
Агітаційний плакат «ВЧК-ОГПУ. 15 лет на страже завоеваний Октября»
СРСР
Агітаційний плакат «ВЧК-ОГПУ. 15 лет на страже завоеваний Октября»
Дата: 1932 р.
Опис: Автор агітаційного плакату: Віктор Дені (Денисов)

Повний опис
Заарештовані за спротив колективізації
Заарештовані за спротив колективізації
Дата: поч. 1930-х рр.
Опис: Внаслідок насильницької колективізації, що супроводжувалась примусовим вилученням продовольства, на початку 1930-х рр. в Україні відбувались численні стихійні виступи і повстання проти більшовицької влади. Незадоволених арештовували та жорстоко карали.

Повний опис
Пов'язані документи
Виписка з протоколу засідання трійки при УНКВС Одеської області з постановою про розстріл священика Добушева Матвія Васильовича
Виписка з протоколу засідання трійки при УНКВС Одеської області з постановою про розстріл священика Добушева Матвія Васильовича
Дата: 30.11.1937 р.
Опис: Папір, друк, машинопис. Наявні службові відмітки, печатка та підпис.

Повний опис
Диктатура голоду. Газета "Діло", №166
Диктатура голоду. Газета "Діло", №166
Дата: 29.06.1933 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Спецповідомлення Вінницького облвідділу ДПУ про факт людоїдства в Літинському районі
Спецповідомлення Вінницького облвідділу ДПУ про факт людоїдства в Літинському районі
Дата: 02.04.1933 р.
Опис: Папір, рукопис. Наявні службові відмітки.

Повний опис
Кровопролиття на Дністрі (Розстріляно селян за спробу перетнути кордон). Газета «Glasul Bucovinei», №3728.
Кровопролиття на Дністрі (Розстріляно селян за спробу перетнути кордон). Газета «Glasul Bucovinei», №3728.
Дата: 27.02.1932 р.
Опис: Папір, друк. Румунська мова. 

Повний опис
Проломана польська мовчанка про голод в УСРР. Газета "Діло", №282
Проломана польська мовчанка про голод в УСРР. Газета "Діло", №282
Дата: 26.10.1933 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Селянство втікає з большевицької Росії. Газета Християнсько-Народної партії Підкарпатської Русі «Свобода»
Селянство втікає з большевицької Росії. Газета Християнсько-Народної партії Підкарпатської Русі «Свобода»
Дата: 03.03.1932 р.
Опис: Папір, друк. 

Повний опис
Перед днем жалоби і протесту 29 жовтня. Газета "Діло", №284.
Перед днем жалоби і протесту 29 жовтня. Газета "Діло", №284.
Дата: 28.10.1933 р.
Опис: Друк.

Повний опис
Рішення Ізюмського окружкому КП(б)У щодо боротьби з куркулями та спекулянтами хліба
Рішення Ізюмського окружкому КП(б)У щодо боротьби з куркулями та спекулянтами хліба
Дата: 24.09.1929 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявні службові відмітки, печатка та підпис.

Повний опис
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System