1. Музей "Територія Терору" | 
  2. Історія | 
  3. Друга світова війна (1939–1945) | 
  4. http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/1939-1945/third-reich/Під владою Третього Рейху

Під владою Третього Рейху

Німецькі солдати в Україні
Німецькі солдати в Україні
Німецькі солдати в Україні

Після початку німецько-радянської війни війська вермахту швидко просунулись територією України. Західну Україну нацисти окупували в перші тижні бойових дій, а в липні 1942 р. захопили всю територію України.

Спочатку українське населення сприйняло німців як визволителів від сталінського режиму. Таку позицію, зокрема, займала і Організація українських націоналістів (ОУН), яка вбачала в Німеччині свого союзника і ворога Радянського Союзу.

Напередодні німецько-радянської війни керівництво ОУН за сприяння лояльного до українців німецького військового командування сформувало і вишколило дві військові частини: батальйони "Нахтігаль" і "Роланд", які в складі військових частин Абверу мали взяти участь у боротьбі з більшовиками. Вояки "Нахтігалю" першими увійшли до Львова, заволодівши стратегічними пунктами у місті. Це дало можливість 30 червня 1941 р. похідній групі ОУН(б) у Львові, незважаючи на погрози німецького командування, проголосити Акт відновлення Української держави і сформувати Українське державне правління – уряд на чолі з Ярославом Стецьком. За відмову скасувати Акт незалежності нацисти заарештували керівництво ОУН. Провідника ОУН Степана Бандеру відправили до німецького концтабору Заксенгаузен, де його утримували до вересня 1944 р. Українське командування батальйонів "Нахтігаль" і "Роланд" вимагало звільнити Я. Стецька та С. Бандеру, за що у серпні 1941 р. ці частини були відкликані з фронту і розформовані. 

Відразу після вступу німецьких військ до Києва тут була проведена одна із найбільших акцій Голокосту в урочищі Бабин Яр, де лише за два дні (29 і 30 вересня 1941 р.) нацисти розстріляли 33,7 тис. київських євреїв (включно з дітьми і немічними старцями). Протягом усього окупаційного періоду у Бабиному Яру щовівторка і щоп’ятниці тривали розстріли. Загалом у зловісному місці гітлерівці знищили 150 тис. осіб, з яких 100 тис. київських євреїв, а також комуністів, учасників радянського підпілля, українських націоналістів, військовополонених, втікачів із таборів. У січні 1942 р. в Україні було знищено бл. 40 % довоєнного єврейського населення. Наприкінці весни та восени 1942 р. відбувся пік розстрілів. У результаті загинула третина євреїв України – бл. 515 тис. осіб. Загалом в Україні відомо 248 місць масових страт мирного населення нацистами.

Чи не єдиним полегшенням порівняно з більшовицькою окупацією було відродження релігійного життя. Наприкінці 1941 р. в окупованій Україні скрізь відновлювали свою діяльність релігійні громади різних конфесій, відкривали і ремонтували сотні зруйнованих, занедбаних храмів, відбувалося масове хрещення дітей і дорослих. Відновила свою діяльність Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) на чолі з митрополитом Полікарпом Сікорським.

Величезну роль у справі культурного й національного пробудження українців відіграла легальна українська преса. Загалом в окупаційний період виходило понад 300 друкованих видань. Зусиллями колишніх активістів Української революції та національно-визвольної боротьби 1917-1921 рр. територію Наддніпрянської України вкрила мережа «Просвіт», які сприяли появі сільських і міських «хат-читалень», театрів, хорів, творчих аматорських гуртків, спортивних секцій тощо. З допомогою українських емігрантів та активістів із Західної України у колишній підрадянській Україні почали виникати кооперативи.

Хоча окупаційні режими на території України відрізнялись, проте вони мали спільні риси. Основною метою своєї діяльності німецька влада вбачала максимальний економічний визиск місцевого населення, а свою політику вона реалізовувала шляхом його винищення для безперешкодного включення українських земель до Третього Рейху. Така політика викликала швидке розчарування у "нових визволителях" і наростання пасивного та збройного опору населення.

1943 р., після поразок під Сталінградом та на Курській дузі, німецькі війська почали відступати з території України. Під час відступу нацисти розстрілювали мирне населення, руйнували інфраструктуру та промисловість краю. Наприкінці 1944 р. українські землі знову опинились під комуністичним диктатом.

Дивізія СС "Галичина"

Після поразки вермахту під Сталінградом взимку 1943 р. німецька армія потребувала нових солдатів для поповнення війська. У березні 1943 р. голова дистрикту "Галичина" бригаденфюрер СС Отто Вехтер і Голова Центрального Комітету Володимир Кубійович прийняли рішення про формування зі складу українців добровольчої дивізії під назвою "4-а гренадерська дивізія військ СС Галичина". Напередодні формування дивізії українська сторона висунула низку умов, найважливішими з яких були: дивізія у складі німецької армії мала бути українською, а не німецькою; це мало стосуватися військових відзнак і командного складу; дивізія та її окремі частини не могли використовуватися для боротьби проти власного народу. Проте вимоги не були задоволені повністю. 

Станом на 18 червня 1943 р. до дивізії записалося 84 тис. добровольців, 52 тис. з яких пройшли медкомісію. Зараховано було тільки 13 тис. осіб. Після вишколу на поч. лютого 1944 р. на польському військовому полігоні "Гайделягер" біля Дембиці була сформована бойова група у складі трьох ешелонів, яка виїхала в Україну і була кинута в бойові дії у північно-західній частині Галичини та Холмщини, а через місяць повернулась до дивізії. На той час дивізія вже була переведена до військового табору в м. Нойгаммер (Німеччина) для остаточного доформування. У липні 1944 р. німці кинули бійців дивізії проти радянських військ у районі м. Броди.

13 липня 1944 р. радянське командування розпочало Львівсько-Сандомирську операцію, прагнучи оточити німецькі війська в Галичині, захопити Львів і вийти на лінію Вісла-Сян. У результаті наступу 18 липня 13-й корпус, у складі якого перебувала дивізія, потрапив в оточення. Після жорстоких боїв під Бродами 22 липня 13-й корпус припинив своє існування. Залишки дивізії "Галичина" (бл. 1 000 осіб) на чолі з генералом Фріцом Фрайтагом прорвалися з оточення. Решта оточених дивизійників, що не потрапили в радянський полон, перейшли до лав УПА. Згодом дивізія боролася з партизанами на території Чехословаччини. Наприкінці війни, 19 квітня 1945 р., дивізія "Галичина" отримала назву "1-а Українська Дивізія УНА", прорвалась до англійської зони окупації, де була інтернована.

Переглянути хронологію...
  • Гітлерівський терор
  • Радянські військовополонені
  • Гетто й акції Голокосту в Україні
  • Остарбайтери
Між світовими війнами (1919–1939)
СРСР
Селянський повстанський рух
Голодомор 1921-1923
Форсована індустріалізація
Суцільна колективізація
Голодомор 1932-1933
Ліквідація УАПЦ
Політичні репресії в УРСР
Великий терор 1937-1938
Польща
Авторитарний режим
Пацифікація 1930 р.
Чехословаччина
Румунія
Друга світова війна (1939–1945)
"Перші совіти"
Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
Під владою Третього Рейху
Гітлерівський терор
Радянські військовополонені
Ґетто й акції Голокосту
Остарбайтери
Український рух Опору
Війна після війни (1944–1953)
Ліквідація УГКЦ
Друга колективізація
Голодомор 1946-1947
Депортації
ГУЛАГ
Хрущовська "відлига" (1953–1964)
Брежнєвський "застій" (1964–1986)
На шляху до незалежності (1986–1991)
Пов'язані відеосюжети
Ярослава Гасюк (Крижанівська) - Вступ «перших совітів» до Перемишля, 1939 р.
Марія Козак - Виселення на Сибір, 1944–1945 рр.
Віра Дрозд (Чопик) - Українсько-єврейські стосунки у с. Бенева, 1930-1940-ві рр.
Онуфрій Дудок - Приїзд Генріха Гіммлера в одну з філій Маутгаузена, 1-а пол. 1940-х рр.
Богдан Жеплинський - Порятунок засуджених до страти, 1943 р.
Любомир Полюга - Проголошення Акту відновлення Української держави, 1941 р.
Роман Шумський - Втеча з примусових робіт у Німеччині, поч. 1943 р.
Богдан Габлевич - Навчання на фахових курсах у Львові, 1941–1944 рр.
Пов'язані кіносюжети
Вступ Червоної армії до м. Тернопіль, 1944 р.
Нацистські концентраційні табори, 1945 р.
Пов'язані фото
Музей Т. Шевченка у місті Каневі Київської області, перетворений окупантами на трудовий табір
м. Канів (Рейхскомісаріат «Україна», тепер – Київська область)
Музей Т. Шевченка у місті Каневі Київської області, перетворений окупантами на трудовий табір
Дата: 1943 р.
Опис: У приміщення та на прилеглій території Музею Т.Шевченка у місті Каневі Київської області під час нацистської окупації діяв трудовий табір для єврейського населення.

Повний опис
Радянські полонені в дорозі до Львова
м. Львів
Радянські полонені в дорозі до Львова
ID: DFF000196
Дата: 1941 р.
Опис: У перші тижні війни до німецького полону потрапило багато радянських солдат. У Львові для утримання полонених на Цитаделі нацисти утворили концтабір "Konzentrationslager der Standarte 328".  

Повний опис
Реквізиція худоби у селянки
м. Київ, Рейхскомісаріат «Україна» (тепер Україна)
Реквізиція худоби у селянки
Дата: 1941-1943 рр.
Опис: Окрім продуктових поборів нацистська окупаційна влада практикувала примусову реквізицію худоби та особистого майна селян.

Повний опис
Біржа праці
м. Київ, Рейхскомісаріат «Україна» (тепер Україна)
Біржа праці
Дата: 1942 р.
Опис: У приміщенні колишнього Київського державного художнього інституту на вул. Смирнова-Ласточкіна, 20 (тепер Вознесенський узвіз) нацисти утворили біржу праці, де реєстрували людей для відправлення на примусові роботи до Німеччини.

Повний опис
Галина Заславська від’їжджає на роботу до Німеччини
с. Володарка, Рейхскомісаріат «Україна» (тепер Київська область, Україна)
Галина Заславська від’їжджає на роботу до Німеччини
Дата: 1942 р.
Опис: Родина Галини Заславської проводжає її на роботу до Німеччини. Пропагандивне фото.

Повний опис
Страта в’язнів нацистами
УРСР
Страта в’язнів нацистами
ID: DFF000314
Дата: вересень 1941 р.
Опис: 22 червня 1941 р. Німеччина розпочала війну з СРСР. 30 червня 1941 р. німецькі війська увійшли до Львова. Окупаційна влада почала здійснювати репресивні заходи щодо членів українського руху Опору та населення підконтрольних територій

Повний опис
Медогляд перед відправленням на примусові роботи
м. Артемівськ, Рейхскомісаріат «Україна» (тепер Донецька область, Україна)
Медогляд перед відправленням на примусові роботи
Дата: травень 1942 р.
Опис: Німецькі медики оглядають жінок перед їх відправленням на примусові роботи до Німеччини.

Повний опис
Група остарбайтерів на вулицях Києва
м. Київ, Рейхскомісаріат «Україна» (тепер Україна)
Група остарбайтерів на вулицях Києва
Дата: 1942 р.
Опис: Кияни прямують на вул. Львівську, 24 – збірний пункт для відправки на примусові роботи до Німеччини. 

Повний опис
Пов'язані документи
Звернення про прийом на роботу у львівську філію німецької фабрики "Метрават" єврея Якуба Вернера
Звернення про прийом на роботу у львівську філію німецької фабрики "Метрават" єврея Якуба Вернера
Дата: 17.07.1942 р.
Опис: Папір, друк, машинопис. Наявні штамп і підпис.

Повний опис
Чисельність євреїв Крайсгауптманшафту (окружного староства) Тернопіль дистрикту "Галичина"
Чисельність євреїв Крайсгауптманшафту (окружного староства) Тернопіль дистрикту "Галичина"
Дата: 1942 р.
Опис: Папір, рукопис.

Повний опис
Розпорядження Українського центрального комітету про опіку над евакуйованими і втікачами з Наддніпрянщини та Генеральної Губернії. Вісник УЦК, №2/51.
Розпорядження Українського центрального комітету про опіку над евакуйованими і втікачами з Наддніпрянщини та Генеральної Губернії. Вісник УЦК, №2/51.
Дата: 01.07.1944 р.
Опис: Папір, машинопиc

Повний опис
Наказ ректора В. Сімовича про закриття Львівського державного університету імені Івана Франка
Наказ ректора В. Сімовича про закриття Львівського державного університету імені Івана Франка
Дата: 01.07.1941 р.
Опис: Папір, машинопис.

Повний опис
Лист представника Націонал-соціалістичного моторизованого корпусу (NSKK) про виділення паливних матеріалів
Лист представника Націонал-соціалістичного моторизованого корпусу (NSKK) про виділення паливних матеріалів
Дата: 04.04.1942 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявний підпис.

Повний опис
Вісник Українського центрального комітету (Краків-Львів), ч. 2/51
Вісник Українського центрального комітету (Краків-Львів), ч. 2/51
Дата: 01.07.1944 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявні штампи архіву та бібліотеки.

Повний опис
Кількість населення в містах і селах Золочівського окружного староства дистрикту "Галичина"
Кількість населення в містах і селах Золочівського окружного староства дистрикту "Галичина"
Дата: липень 1942 р. - січень 1943 р.
Опис: Папір, машинопис.

Повний опис
Довкруги СС стрілецької дивізії Галичина. Бюлетень крайового проводу ОУН Самостійників-Державників, №11
Довкруги СС стрілецької дивізії Галичина. Бюлетень крайового проводу ОУН Самостійників-Державників, №11
Дата: 1943 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System