1. Музей "Територія Терору" | 
  2. Історія | 
  3. http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/period/?ci_themeid=137Періоди окупацій

Ґетто й акції Голокосту в Україні

Вхід на територію ґетто. м. Броди, Львівська область,1942-1943 рр.
Вхід на територію ґетто. м. Броди, Львівська область,1942-1943 рр.
Вхід на територію ґетто. м. Броди, Львівська область,1942-1943 рр.

Один із найважливіших напрямів гітлерівського терору в роки війни визначався расистською теорією нацистів. Винищення «неповноцінних»  народів та етнічних груп стало основною лінією політики Берліна на Сході Європи. Україна поряд з іншими європейськими державами стала жахливим полігоном нацистського конвеєру смерті.

«Акції зачисток», які проводили айнзатцгрупи після вступу німецьких військ, першими на території України відбулися на Галичині. У Львові особливі команди «4-А» та «4-Б» вдалися до погромів та арештів у перші дні після окупації. Звинувативши в загибелі в’язнів радянських тюрем комуністів і євреїв, вони викликали сплеск юдофобії у певної частини населення міста. Протягом тижня у Львові внаслідок погромів, ініційованих нацистами, було вбито 6 тис. євреїв.

З приєднанням дистрикту «Галичина» до Генерал-губернаторства відбувся «перехід від тотальних убивств у районах, де господарювали військові, до планомірного знишення за директивами, розробленими відомством Гіммлера».

У листопаді 1941 р. у Львові було відведено окрему ділянку міста для створення єврейського ґетто. Одночасно постали ґетто в інших містах і містечках Галичини. «Остаточне вирішення» єврейського питання відбувалося у таборах і ґетто Дрогобича, Борислава, Тернополя, Болехова, Сколе, Стрия, Камінки, Винників, Острова, Зборова, Куровичів, Яктрокова, Ляцків, Плугова, Козака та ін. населених пунктів. Загалом жертвами нацистської політики  Голокосту  в Галичині стали 610 тис. євреїв. 

Молода єврейка з дітьми. Україна, 1941 р.
Молода єврейка з дітьми. Україна, 1941 р.

Одним із перших актів катастрофи на окупованих німцями українських теренах стала «Бердичівська трагедія». У цьому містечку протягом серпня-листопада 1941 р. було розстріляно, закопано живими і напівживими близько 30 тис. місцевих євреїв.

Всього лише за місяць німецькі спецкоманди знищили 3,5 тис. євреїв у Вінницькій і 22,5 тис. у Кам’янець-Подільській області. У ґетто на території цих двох областей у 35 місцях примусового утримання перебувало 106 тис. євреїв. Місцем масових страт у квітні 1942 р. став П’яничанський Ліс під Вінницею, де після облав на місцевому стадіоні було зібрано і знищено близько 10 тис. євреїв. Всього на Вінниччині окупанти вбили понад 105 тис. євреїв, у т.ч. етапованих з окупованої румунськими військами Бессарабії й Буковини, а на Кам’янець-Подільщині – 13,1 тис.

На території Західної Волині німецькому терору передували спровоковані та зрежисовані нацистами локальні єврейські погроми за участю місцевого населення у Кременці, Тучині, Тарговиці, Вишневиці, Людвиполі, Межиріччі. Перша хвиля антиєврейських акцій влітку 1941 р. забрала життя 15 тис. євреїв з Острога, Луцька, Дубна та Рівного. У листопаді 1941 р. тільки у Рівному нацисти розстріляли 21-23 тис. євреїв. Основна частина населення цієї національності була знищена під час ліквідації ґетто (весна-літо 1942 р.). До кінця року мартиролог поповнився 150 тис. особами жертв нацистського терору, що складало 3/5 єврейського населення краю.

Страта євреїв нацистами. Україна, 1941 р.
Страта євреїв нацистами. Україна, 1941 р.

Зазвичай стратам євреїв передувала зловісна процедура проведення «реєстрації», про необхідність якої повідомлялося спеціальними оголошеннями в публічних місцях. Реєстрація була рівноцінною підписанню вироку: табори і ґетто ставали проміжними пунктами на шляху до газових камер і ровів, в яких розстрілювали нещасних.

Величезною братською могилою представників різних народів став Бабин Яр у Києві, де з 29 вересня до 3 жовтня 1941 р. спеціальні команди нацистів вбили понад 52 тис. євреїв, циган, українців, росіян, поляків і білорусів. За роки окупації це місце стало некрополем для 100-150 тис. цивільних (переважно євреїв) і радянських військовополонених.

Страта євреїв нацистами. Бабин Яр 1941 р.
Страта євреїв нацистами. Бабин Яр 1941 р.
 
Німці збирають особисті речі розстріляних у Бабиному Яру. Осінь 1941 р.
Німці збирають особисті речі розстріляних у Бабиному Яру. Осінь 1941 р.
 

У військовій зоні винищення євреїв теж набуло особливої інтенсивності з середини 1942 р. У Запорізькій області до березня 1942 р. було вбито 8,5 тис. євреїв. У жовтні 1942 р. нацисти розстріляли 3 тис. дітей від змішаних шлюбів з євреями у Мелітополі. У 1941-1942 рр. гітлерівці знищили на території Сталінської області 16 тис. євреїв, Дніпропетровської – 18 тис., Ворошиловградської – 2 тис., Сумської – 1 тис., Полтавської – 14 тис. Харківської – 12 тис., Херсонської – 3,5 тис., Чернігівської – 3 тис. євреїв. У Криму жертвами катастрофи стали 30 тис. євреїв і караїмів. Загалом на Лівобережжі і в Криму нацисти вбили 112 тис. осіб єврейської національності.

Єврейських жінок та дітей з гетто у Мізочі ведуть на страту. 14 жовтня 1942 р.
Єврейських жінок та дітей з гетто у Мізочі ведуть на страту. 14 жовтня 1942 р.

На території румунської Трансністрії політика Голокосту здійснювалася значною мірою за німецьким сценарієм. Першим заходом румунських окупантів стала реєстрація чоловіків віком від 18 до 50 років, відокремлення євреїв та їх наступне перепровадження до в’язниць і таборів. Масовий терор розгорнувся тут на повну силу після того, як 22 жовтня 1941 р. стався вибух у румунській комендатурі. Це стало приводом до початку акції екстермінації єврейства. За наказом коменданта міста генерала Тресторіану на майданах і вулицях Одеси було повішено і вбито 5 тис. осіб. Наприкінці жовтня були здійснені масові розстріли євреїв у с. Дальник неподалік від Одеси. Щоб конвеєр працював інтенсивніше, румунські офіцери запропонували «прискорений метод». 28 тис. євреїв було заживо спалено в попередньо облитих пальним артилерійських складах на Люстдорфській дорозі.

Страта єврейської родини. Івангород. Україна, 1942 р.
Страта єврейської родини. Івангород. Україна, 1942 р.

«Трансністрійським Майданеком» прозвали с. Богданівку Доманівського району, де було створене єврейське ґетто для 55 тис. осіб. Лише 1 тис. з них залишилася живим свідком страхітливого злочину. Ще 20 тис. загинули в таборах і ґетто, розташованих у селах Маренівка, Маренбург, Новоселівка, Владимирівка, Молдавка.

Жахлива політика терору нацистів і їх союзників проти євреїв знищила їх як етнорелігійну і соціокультурну спільноту в Україні. Жертвами Голокосту на українських землях стали близько 1 млн євреїв. 

Між світовими війнами (1919–1939)
СРСР
Селянський повстанський рух
Голодомор 1921-1923
Форсована індустріалізація
Суцільна колективізація
Голодомор 1932-1933
Ліквідація УАПЦ
Політичні репресії в УРСР
Великий терор 1937-1938
Польща
Авторитарний режим
Пацифікація 1930 р.
Чехословаччина
Румунія
Друга світова війна (1939–1945)
"Перші совіти"
Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
Під владою Третього Рейху
Гітлерівський терор
Радянські військовополонені
Ґетто й акції Голокосту
Остарбайтери
Український рух Опору
Війна після війни (1944–1953)
Ліквідація УГКЦ
Друга колективізація
Голодомор 1946-1947
Депортації
ГУЛАГ
Хрущовська "відлига" (1953–1964)
Брежнєвський "застій" (1964–1986)
На шляху до незалежності (1986–1991)
Пов'язані відеосюжети
Віра Дрозд (Чопик) - Українсько-єврейські стосунки у с. Бенева, 1930-1940-ві рр.
Стефанія Боруц - Вивезення євреїв із с. Воля-Висоцька, 1941-1944 рр.
Пов'язані кіносюжети
Нацистські концентраційні табори, 1945 р.
Вступ Червоної армії до м. Тернопіль, 1944 р.
Пов'язані документи
Список євреїв, які виконували завдання департаменту освіти та науки у Львові
Список євреїв, які виконували завдання департаменту освіти та науки у Львові
Дата: 17.07.1942 р.
Опис: Папір, машинопис.  

Повний опис
Статистика єврейського населення у селах Львівського окружного староства дистрикту "Галичина"
Статистика єврейського населення у селах Львівського окружного староства дистрикту "Галичина"
Дата: липень 1942 р. – січень 1943 р.
Опис: Папір, рукопис.

Повний опис
Повідомлення економічного відділу Єврейської ради м. Львова про пункти отримання продовольчих пайків
Повідомлення економічного відділу Єврейської ради м. Львова про пункти отримання продовольчих пайків
Дата: 01.01.1942 р.
Опис: Папір, друк. Наявна печатка.

Повний опис
Службова записка департаментам та управлінням східних залізниць, начальникам поліційних відділів дисктрикту "Галичина" щодо характеристики євреїв
Службова записка департаментам та управлінням східних залізниць, начальникам поліційних відділів дисктрикту "Галичина" щодо характеристики євреїв
Дата: 08.04.1942 р.
Опис: Папір, машинопис.

Повний опис
Повідомлення про медичну службу єврейської общини. Інформаційний бюлетень Єврейської ради м. Львова
Повідомлення про медичну службу єврейської общини. Інформаційний бюлетень Єврейської ради м. Львова
Дата: 01.01.1942 р.
Опис: Папір, друк. Наявна печатка.

Повний опис
Структурні підрозділи Єврейської ради м. Львова, створені відповідно до розпорядження німецької влади від 22 липня 1941 р.
Структурні підрозділи Єврейської ради м. Львова, створені відповідно до розпорядження німецької влади від 22 липня 1941 р.
Дата: 01.01.1942 р.
Опис: Папір, друк. Наявна печатка.

Повний опис
Лист губернатора дисктрикту "Галичина" щодо використання робочої сили євреїв
Лист губернатора дисктрикту "Галичина" щодо використання робочої сили євреїв
Дата: 28.11.1941 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Інформаційний бюлетень Єврейської ради м. Львова, №1
Інформаційний бюлетень Єврейської ради м. Львова, №1
Дата: 01.01.1942 р.
Опис: Папір, друк. Наявна печатка.

Повний опис
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System