1. Музей "Територія Терору" | 
  2. Історія | 
  3. http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/period/?ci_themeid=79Періоди окупацій

Чехословаччина

Біля Дому Карпатської Січі,  Хуст. 1938 р.
Біля Дому Карпатської Січі, Хуст. 1938 р.
Біля Дому Карпатської Січі, Хуст. 1938 р.

Після розпаду Австро-Угорської імперії нагально виникло питання про майбутню долю Закарпаття. 21 січня 1919 року на "Соборі всіх Русинів, жиючих на Угорщині" в Хусті понад 400 депутатів з усього Закарпаття проголосили приєднання краю до Української Народної Республіки (УНР). Однак критичне становище Директорії УНР внаслідок агресії більшовицької Росії не дозволило реалізувати це прагнення. Натомість утворена в еміграції у червні 1918 р. Американська Народна Рада карпатських русинів після перемовин з президентом Чехії Томашем Масариком 12 листопада 1918 р. в Скрентоні (США) прийняла рішення приєднати русинські землі до Чехословацької республіки на федеративних засадах. Це рішення невдовзі було закріплене Сен-Жерменським і Тріанонським мирними договорами, за якими Закарпаття на правах автономії приєднувалося до Чехословаччини під назвою "Підкарпатська Русь".

Після приєднання Закарпаття фактично перетворилось у аграрно-сировинний придаток економічно розвинутих чеських земель. Територія "Підкарпатської Русі" становила 5% усієї території Чехословацької республіки, на якій проживало 9% населення і було розміщено лише 0,07% виробничих потужностей. Питома вага промисловості в економіці краю становила лише 2%, а понад дві третини земель Закарпаття (260 116 га) призначалися чеським військовим колоністам. Майже 90% селянських господарств краю потрапило в боргову кабалу до банків та лихварів. Цей процес зумовили не тільки висока орендна плата, а й численні штрафи та податки, розміри яких за десятиріччя (1919–1929 рр.) збільшилися в 13 разів. Борючись за краще життя, населення активно підтримувало радикальні ліві партії. Зокрема, на виборах 1924 р. комуністи отримали 40% усіх голосів мешканців краю. У 1935 р. кількість відданих за них голосів зменшилась до чверті, однак залишалась більшою за будь-яку іншу партію.

Античеські настрої посилювалися і через централізаторську політику Праги, яка, не зважаючи на міжнародні зобов'язання, протягом мыжвоєнного періоду так і не надала для краю автономію. На Закарпатті перебувала велика кількість чехів (у 1930 р. 30 тис., 70-80% з яких було в урядовому апараті). Привілейованим було становище чеських шкіл: за 20 років відкрито 213 самостійних чеських шкіл.

Політичне життя Закарпаття відбувалось під гаслом боротьби між трьома рухами: русофільським, автохтонним та українським. Український рух, репрезентований молодою інтелігенцією (учительство, студенти), опираючись на живий зв’язок з народом, здобував помітні успіхи. Діяльність товариства "Просвіта" з мережею читалень по всьому краю (в 1936 р. — 14 філій і 233 читальні), "Учительської громади", національного театру, хору в Ужгороді,  Пласту, українського шкільництва та вплив української преси спричинилися до перемоги українського національного руху на Закарпатті наприкінці 1930-х рр. Русофільські діячі гуртувалися в "Обществе им. А. Духновича" та навколо Православної церкви, організованої російськими емігрантами й підтриманої чеським урядом на противагу до Греко-католицької церкви.

Складне міжнародне становище Чехословаччини після Мюнхенської угоди та зростаюча боротьба українського населення за політичні права змусили чехословацький уряд погодитися надати Підкарпатській Русі автономний статус. 8 жовтня 1938 р. сформувався перший автономний уряд на чолі з русофілом Андрієм Бродієм, який займав відкриту античеську позицію і хотів приєднати Закарпаття до Угорщини. Наприкінці жовтня його заарештували, а новим прем'єр-міністром призначили українофіла Августина Волошина. У результаті змін в уряді у політичному житті автономного краю перемогли українські сили.

2 листопада 1938 р. рішенням німецько-італійського арбітражу у Відні значна частина Закарпаття (Ужгородський, Мукачевський, Севлюський округи) з містами Ужгород, Мукачеве та Берегове були передані Угорщині. 3 листопада уряд А. Волошина проголосив, що відтепер країна буде називатися Карпатською Україною, а її столиця переноситься з Ужгорода до Хуста.

22 листопада 1938 р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України та скликання окремого карпато-українського сейму. Уряд, очолюваний А. Волошином, розпочав активну розбудову краю. Проводилася українізація освітньої системи, видавничої справи та адміністрації, налагодилася робота промисловості, транспорту, торгівлі. За активної допомоги ОУН формувались збройні сили молодої держави – Організація народної оборони "Карпатська Січ", що нараховувала від 10 тис. до 15 тис. осіб. Провідні оунівці Михайло Колодзінський, Роман Шухевич, Зенон Коссак та ін. увійшли до Генерального штабу Карпатської Січі. Це занепокоїло Польщу, яка боялася посилення українського національно-визвольного руху в безпосередній близькості від своїх кордонів.

У зовнішній політиці уряд А. Волошина орієнтувався на підтримку і допомогу Німеччини. Однак на початку березня 1939 р. А. Гітлер вирішив передати Закарпаття Угорщині, щоб залучити її до своїх агресивних планів щодо розчленування Чехословаччини.

У ніч з 14 на 15 березня 1939 р. угорські війська вдерлись на територію Закарпаття. У такій критичній ситуації 15 березня 1939 р. сойм у Хусті проголосив повну державну самостійність Карпатської України, прийняв Конституцію, де визначалась назва держави (Карпатська Україна), державний устрій (президентська республіка), державна мова (українська). Президентом Карпатської України став А. Волошин. Він призначив прем’єр-міністром нового уряду Ю. Ревая і звернувся до Німеччини з проханням прийняти Карпатську Україну під свій протекторат. Німецький уряд відповів негативно і рекомендував не чинити опору угорським військам. Після запеклих боїв і значних втрат 16 березня угорські війська захопили Хуст, а з 18 березня – більшу частину території Карпатської України. У гірських районах окремі загони "Карпатської Січі" продовжували вести боротьбу з ворогом до кінця травня 1939 р. Президент республіки А. Волошин разом з урядом емігрував за кордон і поселився в Празі.

За волю і державність у боях полягло близько 1,5-2 тис. закарпатців. Героїчно загинули командири "Карпатської Січі" М. Колодзінський та З. Коссак. Окрім того, багатьох українців репресували, етапували до концтаборів, а втікачі в СРСР потрапили в ГУЛАГ. Карпатська Україна була поглинута Угорщиною і перестала існувати.

Між світовими війнами (1919–1939)
СРСР
Селянський повстанський рух
Голодомор 1921-1923
Форсована індустріалізація
Суцільна колективізація
Голодомор 1932-1933
Ліквідація УАПЦ
Політичні репресії в УРСР
Великий терор 1937-1938
Польща
Авторитарний режим
Пацифікація 1930 р.
Чехословаччина
Румунія
Друга світова війна (1939–1945)
"Перші совіти"
Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
Під владою Третього Рейху
Гітлерівський терор
Радянські військовополонені
Ґетто й акції Голокосту
Остарбайтери
Український рух Опору
Війна після війни (1944–1953)
Ліквідація УГКЦ
Друга колективізація
Голодомор 1946-1947
Депортації
ГУЛАГ
Хрущовська "відлига" (1953–1964)
Брежнєвський "застій" (1964–1986)
На шляху до незалежності (1986–1991)
Пов'язані відеосюжети
Василь Маркусь (Маркуш) - Розстріли січовиків, березень 1939 р.
Василь Маркусь (Маркуш) - Організація народної оборони «Карпатська Січ», 1938–1939 рр.
Севастіян Сабол - Навчання в монастирях Галичини, 1926–1931 рр.
Севастіян Сабол - Душпастирська діяльність у «Карпатській Січі», 1938–1939 рр.
Олександр Баран - Національне відродження в Карпатській Україні, 1938 р.
Севастіян Сабол - Зустріч зі словацьким президентом Йозефом Тисо, поч. 1940-х рр.
Олександр Баран - ОУН на Закарпатті, 1938–1939 рр.
Олександр Баран - Мадяризація Греко-католицької церкви на Закарпатті, 1938–1943 рр.
Пов'язані кіносюжети
Керівництво Карпатської України, 1939 р.
Окупація Карпатської України, березень 1939 р.
Зустріч на кордоні польських та угорських військ, 1939 р.
Угорсько-польські військові на Ужоцькому перевалі, 1939 р.
Засідання Сойму Карпатської України, 15 березня 1939 р.
Новий кордон Угорщини
Пов'язані фото
Президент Августин Волошин з секретарем Іваном Рогачем біля будинку Уряду
Президент Августин Волошин з секретарем Іваном Рогачем біля будинку Уряду
ID: DFF000263
Дата: березень 1939 р.
Опис: Президент Августин Волошин з особистим секретарем Іваном Рогачем біля будинку уряду Карпатської Січі. Августин Волошин – громадсько-політичний, культурний та релігійний діяч Закарпаття. У 1938 р. – прем’єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 р. – Президент Карпатської України. Іван Рогач – секретар Президента А. Волошина, військовий писар Карпатської Січі, член проводу ОУН. Розстріляний нацистами в урочищі Києва Бабин Яр.

Повний опис
Президент Карпатської України Августин Волошин
Закарпаття
Президент Карпатської України Августин Волошин
ID: DFF000246
Дата: 1939 р.
Опис: Августин Волошин (1874–1945) – громадсько-політичний, культурний та релігійний діяч Закарпаття. У 1938 р. – прем’єр-міністр автономного Уряду Карпатської України, з 15 березня 1939 р. – Президент Карпатської України.

Повний опис
Прем'єр-міністр Уряду Карпатської України Юліан Ревай
Закарпаття
Прем'єр-міністр Уряду Карпатської України Юліан Ревай
ID: DFF000261
Дата: березень 1939 р.
Опис: Прем'єр-міністр Уряду Карпатської України Юліан Ревай – відомий педагог, один з фундаторів Українського національного об'єднання, член Уряду Августина Волошина (Міністерства торгівлі, транспорту, праці), з 14 березня 1939 р. – міністр закордонних справ Карпатської України.  Після проголошення 15 березня 1939 р. державної самостійності Карпатської України Юліан Ревай обраний прем'єр-міністром нового Уряду.

Повний опис
Мадярські офіцери та польський вояк після розстрілу карпатських січовиків
Закарпаття
Мадярські офіцери та польський вояк після розстрілу карпатських січовиків
ID: DFF000273
Дата: 17.03.1939 р.
Опис: Мадярські офіцери та польський вояк після розстрілу карпатських січовиків біля новоутвореного польсько-угорського кордону. Січовиків відконвоювали вздовж лінії кордону і розстріляли біля закарпатських сіл Нова Розтока і Верб’яж та між Петросовцею, Жупанами й Лазами.

Повний опис
Зустріч польських і угорських військ на Верецькому перевалі
с. Верб’яж (Закарпаття)
Зустріч польських і угорських військ на Верецькому перевалі
ID: DFF000264
Дата: 16.03.1939 р.
Опис: На Верецькому перевалі між Львівщиною та Закарпаттям відбулась зустріч польської та угорської делегацій, яка узгодила розмежування спільного польсько-угорського кордону

Повний опис
Заступник команданта Карпатської Січі І. Роман (перший ліворуч) приймає звіт у поручника В. Грендж-Донського
м.Хуст (Закарпаття)
Заступник команданта Карпатської Січі І. Роман (перший ліворуч) приймає звіт у поручника В. Грендж-Донського
Дата: 1939 р.
Опис: Для захисту державної незалежності і боротьби з угорськими та чеськими формуваннями виникли збройні сили Карпатської України  — Організація народної оборони Карпатська Січ (ОНОКС).
На фото: перший ліворуч – поручник Ф. Тацинець-"Крот", перший праворуч – січовик Є. Стахів.

Повний опис
Будинок Уряду Карпатської України
м.Хуст (Закарпаття)
Будинок Уряду Карпатської України
ID: DFF000249
Дата: 1939 р.
Опис: Будинок, в якому перебував Уряд Карпатської України у 1938-1939 рр.

Повний опис
Біля будинку Карпатської Січі у м. Хуст
м.Хуст (Закарпаття)
Біля будинку Карпатської Січі у м. Хуст
ID: DFF000248
Дата: 1938 р.
Опис: Члени Головної Команди Карпатської Січі під час зустрічі з гостями біля будівлі Організації народної оборони Карпатська Січ (ОНОКС). У центрі – С. Росоха Д. Климпуш та І. Рогач, позаду – плакати роботи М. Михалевича.

Повний опис
Пов'язані документи
Автономія Карпатської України ухвалена. Газета "Українські вісти", №260
Автономія Карпатської України ухвалена. Газета "Українські вісти", №260
Дата: 21.11.1938 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Свідчення учителя Андрія Мойсіяка про угорські репресії в Карпатській Україні
Свідчення учителя Андрія Мойсіяка про угорські репресії в Карпатській Україні
Дата: 28.04.1939 р.
Опис: Папір, машинопис. 

Повний опис
Оборона Верховини. Газета "Українські вісти", №63
Оборона Верховини. Газета "Українські вісти", №63
Дата: 21.03.1939 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Новий уряд Карпатської України. Газета «Новий час», №240
Новий уряд Карпатської України. Газета «Новий час», №240
Дата: 28.10.1938 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Останні зусилля. Газета "Українські вісти", №236
Останні зусилля. Газета "Українські вісти", №236
Дата: 22.10.1938 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Жахіття над Тисою. Газета "Українські вісти", №66
Жахіття над Тисою. Газета "Українські вісти", №66
Дата: 24.03.1939 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Деклярація премієра Карпатської України. Газета «Новий час», №241
Деклярація премієра Карпатської України. Газета «Новий час», №241
Дата: 29.10.1938 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Населення Карпатської України маніфестує! Газета «Новий час», №243
Населення Карпатської України маніфестує! Газета «Новий час», №243
Дата: 01.11.1938 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System