1. Музей "Територія Терору" | 
  2. Історія | 
  3. http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/period/?ci_themeid=84Періоди окупацій

Ліквідація УГКЦ

Члени Ініціативної групи: Г. Костельник, єпископи М. Мельник та А. Пельвецький
Члени Ініціативної групи: Г. Костельник, єпископи М. Мельник та А. Пельвецький
Члени Ініціативної групи: Г. Костельник, єпископи М. Мельник та А. Пельвецький

До встановлення влади більшовиків на Західній Україні Українська греко-католицька церква (УГКЦ) налічувала 3040 парафій, 4440 церков, мала 5 духовних семінарій, 2 школи, 127 монастирів, видавала 3 тижневі і 6 місячних часописів. Церкву очолював митрополит, якому підлягали 10 єпископів, 2950 священників та понад 3,1 млн. віруючих. УГКЦ відігравала важливу роль у духовному житті Західної України і була національною церквою. 




УГКЦ і нова влада

Під час проведення радянізації краю вже восени 1939 р. більшовики припинили діяльність греко-католицької Богословської академії у Львові, єпархіальних духовних семінарій у Перемишлі, Львові та Станіславові, закрили видання духовних часописів, заборонила монаші чини і релігійні уста­нови. Священикам заборонили сповідувати та причащати хворих у лікарнях, у школах – проводити богослужіння, у шкільних класах – мати розп'яття Ісуса Христа. Церковні й монастирські землі конфісковували, ченців і черниць виселяли з монастирів, їх господарство ліквідовували. Громади віруючих та духовенство обкладали надмірними податками (10-15 тис. крб. на рік).

Наприкінці 1940 р. почастішали арешти священиків УГКЦ. Бaгaтьoх зaapeштoвaниx перед пpиxoдoм німців розстріляли. В листопаді 1941 р. митрополит Андрей Шептицький надіслав до Ватикану звіт про нищення УГКЦ більшовиками, в якому повідомляв, що в 1939-1941 рр. на Західній Україні було "ув'язнено або замордовано 32-ох священників, а 33-ох депортовано до Сибіру". На 1267 парафій залишилось лише 807 священиків. Остаточній ліквідації Греко-католицької церкви зашкодив лише початок війни на Східному фронті.

Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький

Після повернення радянської влади на Західну Україну влітку 1944 р. Москва почала готуватися до ліквідації греко-католицької церкви. Після смерті митрополита А. Шептицького 1 листопада 1944 р. Греко-католицьку церкву очолив Йосиф Сліпий. У грудні того ж року він відправив делегацію представників УГКЦ до Москви. Делегати внесли 100 тис. крб. до фонду Червоного Хреста на оборону країни та висловили «подяку за визволення» на адресу Й. Сталіна й уряду. Делегацію запевнили у можливості вільного сповідування греко-католицької віри. Однак на той момент доля УГКЦ вже була вирішена. 17 березня 1945 р. Й. Сталін особисто схвалив письмові пропозиції щодо ліквідації УГКЦ за допомогою переведення її під юрисдикцію Московського патріархату.

Початок цілеспрямованого наступу на УГКЦ пов'язаний з появою 8 квітня 1945 р. у газеті "Вільна Україна" статті "З хрестом чи мечем" під псевдонімом В. Росовича. У ній УГКЦ звинувачувалась у співпраці з німцями і зв’язках з ОУН. Статтю передрукували інші видання Західної України та поширювали окремою брошурою. Після пропагандистської роботи щодо дискредитації УГКЦ як "ворога народу" 11 квітня у соборі св. Юра у Львові НКВС заарештувало весь єпископат УГКЦ на чолі з митрополитом Й. Сліпим, а також багатьох священиків. Водночас масові арешти відбулися у Станіславі та інших містах. Всього, за даними НКДБ УРСР, у 1945 р. в Україні було заарештовано 96 священників УГКЦ.


Львівський собор

У травні 1945 р. під контролем радянських органів держбезпеки була утворена "ініціативна група" з греко-католицького духовенства, яка агітувала за розрив унії з Римом. До склaду цьoгo yтвopeння включили тpьox священикiв, якi мaли пpедстaвляти дyxoвенствo i вipyючих цiлиx епapxiй – Гaвpиїла Koстeльника від Львiвськoї, Mихaйла Mельника – Дpoгoбицькoї тa Aнтoнiя Пeльвeцького – Станіславської. Діючи вмовляннями та погрозами, що часто завершувалися арештом незгодних, "ініціативна група" здобула підтримку невеликої кількості священиків і мирян, які погодилися на перехід під юрисдикцію РПЦ і ліквідацію УГКЦ.Незважаючи на офіційні протести греко-католиків, влада постановила "возз’єднати" УГКЦ та РПЦ в рік 350-ліття Берестейської унії. Для цього обрали відповідний день – першу неділю Великоднього посту або ж неділю Православ’я, коли читають анафему всім розкольникам. Своєрідним попередженням напередодні проведення Собору для духовенства, яке ще сумнівалося в доцільності "возз'єднання", стала публікація в пресі заяви про завершення слідства над Й. Сліпим та єпископами УГКЦ і направлення справи на розгляд військового трибуналу. Практично безперервно тривали арешти непокірних священиків і мирян.

Йосип Сліпий під час арешту
Йосип Сліпий під час арешту

Згідно з церковними канонами Собор вважався недійсним, якщо його скликають і проводять ієрархи іншої церкви, а організатори Львівського собору на час його проведення вже були єпископами та священиками РПЦ. Відсутність митрополита та єпископів УГКЦ позбавила зібрання канонічності. Та це не перешкодило кремлівському керівництву. 8-10 березня 1946 р. на Львівському церковному соборі 216 делегатів від духовенства і 19 від мирян прийняли рішення про скасування Берестейської унії 1596 р., ліквідацію УГКЦ та приєднання до РПЦ. За схожим сценарієм у 1949 р. Мукачівська єпархія проголосила ліквідацію Ужгородської унії та приєднання до РПЦ греко-католицької церкви Закарпаття.

 

Період "катакомб"

Переможні реляції державних функціонерів, а також запевнення офіційних історіографів про добровільний перехід на православ'я і відсутність будь-яких спроб відстоювати унію з боку УГКЦ не відповідали дійсності. Навіть після Львівського собору греко-католицькі громади та священики відмовлялися реєструватися як православні. На середину 1946 р. на Станіславщині офіційно влаштувалися 216 з усіх 322 священиків, у Тернопільській області – лише 19 з 270, у Львівській області від реєстрації відмовився 101 священик з 281, 56 з них залишили духовний сан або були репресовані. У Церкві розпочався період підпілля, або ж "катакомб".

Осередком опору радянській ідеології та твердими прихильниками греко-католицької віри залишалися монастирі. Станом на 1 березня 1950 р. у Львівській, Станіславській та Закарпатській областях діяло 8 греко-католицьких монастирів. В них проводили богослужіння та відправляли священиків у довколишні села для євангелізації. Згідно з донесенням уповноваженого Ради у справах релігійних культів по УРСР П. Вільхового монастирі перетворилися на "центри зібрання ворожо налаштованих до радянської влади елементів". Для «наведення порядку» органи держбезпеки вже в  кінці березня 1950 р. заарештували мешканців головного осередку греко-католицького чернецтва – чоловічого й жіночого Гошівських монастирів Івано-Франківської області. За відпрацьованою схемою було припинено діяльність інших монастирів, а священники та монахи, які залишилися на волі, продовжили свою діяльність підпільно.

Ієромонахи Крехівського монастиря
Ієромонахи Крехівського монастиря

Після смерті Й. Сталіна з ув'язнення було звільнено кілька сотень греко-католицького духовенства, а в 1956 р. повернулися із заслання два єпископи – М. Чарнецький до Львова та І. Лятишевський до Станіслава, які знову відродили "катакомбну" греко-католицьку церкву. Продовжували існувати підпільні семінарії та монастирі, зароджувалися нові покликання до священичого та монашого життя. Таким чином, радянська влада так не змогла зламати опір греко-католицьких священників і вірних. Перебуваючи поза законом, УГКЦ продовжувала діяти підпільно аж до легалізації напередодні розпаду СРСР у 1989 році.

Між світовими війнами (1919–1939)
СРСР
Селянський повстанський рух
Голодомор 1921-1923
Форсована індустріалізація
Суцільна колективізація
Голодомор 1932-1933
Ліквідація УАПЦ
Політичні репресії в УРСР
Великий терор 1937-1938
Польща
Авторитарний режим
Пацифікація 1930 р.
Чехословаччина
Румунія
Друга світова війна (1939–1945)
"Перші совіти"
Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
Під владою Третього Рейху
Гітлерівський терор
Радянські військовополонені
Ґетто й акції Голокосту
Остарбайтери
Український рух Опору
Війна після війни (1944–1953)
Ліквідація УГКЦ
Друга колективізація
Голодомор 1946-1947
Депортації
ГУЛАГ
Хрущовська "відлига" (1953–1964)
Брежнєвський "застій" (1964–1986)
На шляху до незалежності (1986–1991)
Пов'язані відеосюжети
о. Богдан Нуд - Агітація греко-католицьких священиків за приєднання до РПЦ, 1945 р.
Стефанія Боруц - Релігійне життя у с. Воля-Висоцька, поч. 1950-х рр.
Марта Цегельська - Ув'язнення та заслання о. Артемія Цегельського
Пов'язані кіносюжети
Псевдособор у Львові, 1946 р.
Псевдособор у Львові, 1946 р.
Пов'язані фото
о. Андрій Бандера
Галичина
о. Андрій Бандера
ID: DF 000396
Дата: 1941 р.
Опис: о. Андрій Бандера, батько Степана Бандери, 23 травня 1941 був заарештований органами НКВС. Утримувався у Станіславській (тепер м. Івано-Франківськ) та Київській тюрмах НКВС. Був розстріляний в 1941 р. Фото з кримінальної справи.

Повний опис
Учасники Львівського собору під час голосування
м. Львів, УРСР (тепер Україна)
Учасники Львівського собору під час голосування
Дата: 08.03.1946 р.
Опис: На організованому НКВС Псевдособорі УГКЦ 8 березня 1946 р. 216 представників від духовенства і 19 – від мирян проголосували за «самоліквідацію» УГКЦ та її «возз’єднання» з Російською православною церквою. 

Повний опис
Пов'язані документи
Спецповідомлення начальника НКДБ Львівської області про реагування духовенства і віруючих уніатської церкви на статтю "З хрестом чи з ножем", ст. 1
Спецповідомлення начальника НКДБ Львівської області про реагування духовенства і віруючих уніатської церкви на статтю "З хрестом чи з ножем", ст. 1
Дата: 11.04.1945 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявна позначка архіву.

Повний опис
Повідомлення першого секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького про реакцію населення на Собор священиків УГКЦ 8-10 березня 1946 р., ст. 1
Повідомлення першого секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького про реакцію населення на Собор священиків УГКЦ 8-10 березня 1946 р., ст. 1
Дата: 30.03.1946 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявні позначки архіву.

Повний опис
Інформація Львівського обкому КП(б)У про настрої та висловлювання населення області у зв’язку з переходом греко-католицького духовенства на православ’я, ст. 3
Інформація Львівського обкому КП(б)У про настрої та висловлювання населення області у зв’язку з переходом греко-католицького духовенства на православ’я, ст. 3
Дата: 13.03.1946 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявний підпис.

Повний опис
Чернетка листа-подяки учасників Львівського собору 1946 р. для директора ресторану "Брістоль"
Чернетка листа-подяки учасників Львівського собору 1946 р. для директора ресторану "Брістоль"
Дата: 10.03.1946 р.
Опис: Папір, рукопис. Наявні підписи.

Повний опис
Повідомлення першого секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького про реакцію населення на Собор священиків УГКЦ 8-10 березня 1946р., ст. 4
Повідомлення першого секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького про реакцію населення на Собор священиків УГКЦ 8-10 березня 1946р., ст. 4
Дата: 30.03.1946 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявні підпис і позначка архіву.

Повний опис
Спецповідомлення начальника НКДБ Львівської області про реагування духовенства і віруючих уніатської церкви на статтю "З хрестом чи з ножем", ст. 2
Спецповідомлення начальника НКДБ Львівської області про реагування духовенства і віруючих уніатської церкви на статтю "З хрестом чи з ножем", ст. 2
Дата: 11.04.1945 р.
Опис: Папір, машинопис.

Повний опис
Повідомлення першого секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького про реакцію населення на Собор священиків УГКЦ 8-10 березня 1946р., ст. 2
Повідомлення першого секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького про реакцію населення на Собор священиків УГКЦ 8-10 березня 1946р., ст. 2
Дата: 30.03.1946 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявна позначка архіву.

Повний опис
Повідомлення першого секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького про реакцію населення на Собор священиків УГКЦ 8-10 березня 1946р., ст. 3
Повідомлення першого секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького про реакцію населення на Собор священиків УГКЦ 8-10 березня 1946р., ст. 3
Дата: 30.03.1946 р.
Опис: Папір, машинопис. Наявна позначка архіву.

Повний опис
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System