Мета семінару - поглибити знання про причини та сутність політики сталінського режиму щодо української державності та українського селянства у 1932-1933 роках та налагодити комунікацію між представниками музеїв у контексті культурного діалогу.
Під час семінару колеги Луганського обласного краєзнавчого музею, Дніпропетровського національного історичного музею, Інституту дослідження Голодомору та Криворізького національного університету порушували питання локального контексту перебігу та наслідків Голодомору-геноциду як злочину сталінського режиму щодо українського народу. У доповіді Катерини Лук’янець “Газети Чернігівщини 1930-х років: джерелознавчий та краєзнавчий аспект” проаналізувала інформаційний потенціал тогочасної періодики для реєстру практичних злочинних дій радянської влади та розкрила проблемно-тематичне наповнення районних газет Чернігівської області 1932-1933 років. Джерельною базою для доповіді послугували 36 районних газет Чернігівщини. Окрему увагу приділила перебігу виконання хлібозаготівель у районах та спротиву населення хлібозаготівельний політиці; процесу створення насіннєвих фондів; перебігу весняної та осінньої посівних кампаній; поширенню інфекційних та неінфекційних захворювань у районах області, а також публікаціям про «чорні дошки».
Дмитро Романчук, старший науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею на основі матеріалів фондів ДНІМ проаналізував одну із найтрагічніших тем в часи Голодомору - канібалізм. Зі слів науковця в українських архівах знайдено від 2 тис. до 2,5 тис. кримінальних справ, пов’язаних з канібалізмом, з них 70 справ - на Дніпропетровщині. На Київську область припадає 40% кримінальних справ, на Харківську - 27%, Одеську - 14 %, Дніпропетровську - 7%. У своєму виступі Дмитро наголосив, що подібні злочини жінки вчиняли більше, ніж чоловіки. Однак із документів стало відомо, що ті навіть не доживали до вироку, а помирали в камерах від голоду та жахливих умов.
Ігор Якубовський, заступник директора Інституту дослідження Голодомору доповів про функціонування новоствореної інституції. Основними завданнями Інституту є здійснення наукових досліджень з історії Голодомору 1932–1933 рр. та штучних масових голодів 1921–1923 та 1946–1947 років. Інститут проводить роботу з пошуку, відбору, збереження, актуалізації та введення в науковий обіг архівних документів, знайдених у обласних архівах. На базі цих матеріалів колеги готуватимуть збірники архівних документів про політвідділи МТС та чорні дошки. Крім того, Інститут готує наративи для виставкових проектів, розробляє наукові концепції, пише рекомендації, інформаційні довідки для органів державної влади та аналітичні матеріали. Доповідач зазначив, що амбітною метею Інституту дослідження Голодомору є стати координуючим центром не тільки для науковців, але й для краєзнавців.
Романець Наталя Радомирівна, професорка кафедри історії України та правознавства Криворізького державного педагогічного університету, доктор історичних наук виступила з доповіддю «Голодомор 1932-1933 рр. на Дніпропетровщині: динаміка, основні тенденції дослідження». Науковиця розкрила питання регіональних особливостей Дніпропетровщини в контексті Голодомору. «Дніпропетровська область була основним виробником товарного хліба в Радянському Союзі. За статистикою у 1933 р. частка Дніпропетровської області у загальносоюзному виробництві озимої пшениці становила 16,8 %. В Українській Соціалістичній Республіці Дніпропетровщина давала 25% загального складу хлібозаготівель» - зазначила Наталя. На останок історикиня актуалізувала тему викривлення та спекулювання Голодомором-геноцидом в сучасному освітньому та медійному просторі.
Мартиненко Маргарита Сергіївна, завідувач науково-методичного сектору Луганського обласного краєзнавчого музею виступила з доповіддю «Ставлення керівництва області до подій 1932-1933 рр. на Луганщині». На базі архівних документів доповідачка розкрила питання замовчування вищих чиновників області правдивої інформації щодо становища українського селянства в цьому регіоні. Цитуючи документи, дослідниця охопила питання повсякденної історії та побуту керівництва районів та області загалом.
Фанигін Юрій Юрійович, заступник директора з обліку і збереження музейних цінностей ДНІМ доповів, як і коли тема Голодомору стала частиною експозиції музею, з якими труднощами доводиться стикатися працівникам музею, щоб донести свій задум, не викривлюючи інформацію про Голодомор.
Завершив семінар Юрій Коденко, науковий співробітник музейного комплексу «Територія Терору» з доповіддю «Голодомор 1932-1933 рр. на Луганщині: регіональні аспекти дослідження». Юрій розповідав про експедиції та усноісторичні методи дослідження, в яких брали участь викладачі та студенти Луганщини. Історик піднімав питання страху відкрито говорити про Голодомор-геноцид через багато років.
Вже не вперше музей «Територія Терору» співпрацює з Луганським обласним краєзнавчим музеєм. Ми раді, що цього разу географія учасників значно розширилась і серед доповідачів були представники з різних регіонів та інституцій. Це дозволило ширше подивитись на проблему й оцінити наслідки Голодомору крізь, враховуючи регіональні особливості.
Нагадуємо, що повний запис семінару ви можете подивитись на сторінці фейсбук «Територія Терору».
