Наукові співробітники Андрій Усач та Юрій Коденко познайомили гостей з частиною постійної експозиції про історію масового насильства 30-50-х років ХХ століття, а також з колекцією радянського монументального мистецтва.
Директорка Ольга Гончар розповіла про розбудову музею порівнюючи її з етапами створення мозаїки. У 2017 році для музею основними викликами було створити ескіз з наявних фондів, технічного обладнання, визначити напрями роботи в основній експозиції та музейному хабі. 2018 та 2019 стали роками для роботи “в матеріалі” - належно організувати розміщення фондів, бібліотеки, об’єднати команду в одному офісному приміщенні та реалізувати міжнародні проєкти: вшанування пам’яті жертв табору примусових робіт “Янівська” та Львівського ґетто у межах Європейських днів єврейської культури та спадщини, участь у міжнародній виставці у Відні “Між вогнем і вогнем: українське мистецтво зараз”, запуск усноісторичного проєкту #непочуті, створення відділу “Музей малолітніх політв’язнів і репресованих”, упорядкування каталогу про виставку “Табір примусових робіт “Янівська” - індустрія терору”.
“Музей - це не тільки картинка” - під таким гаслом “Територія Терору” продовжує свою роботу у 2020 році. Важливими напрями залишається робота над постійною експозицією, реалізація видавничих проєктів, систематизація та удоступнення спогадів очевидців, записаних у ході реалізації усноісторичного проєкту #непочуті.
