1. Музей "Територія Терору" | 
  2. http://www.territoryterror.org.ua/uk/publications/?pageno=6Публікації

Публікації

Незалежна Україна у спадок від історії свого поневолення  отримала багато недосліджених та дискусійних тем. Тюрми, ґетто, концтабори, місця масового винищення людей – монументальні свідки злодіянь тоталітарної влади. Станом на сьогодні виникла необхідність у фаховому вивченні тем, що тривалий час знаходилися під грифом "таємно".

Ми прагнемо розсекретити й деміфологізувати українську історію за допомогою зібраних нами документів і фактів, а також наших дослідницьких проектів. 

Якщо Вас цікавить профільна тематика Музею, пошук і встановлення історичної правди – охоче запрошуємо до співпраці. Пропонуємо дослідникам використовувати цифровий архів Музею. Чекаємо на Ваші праці за адресою: research@territoryterror.org.ua (у темі листа просимо вказати "публікація").

Вимоги до оформлення тексту публікації на сайт "Територія Терору"


«Ми всі були смертниками»: історія життя Анни Попович

На світанку 17 травня 1954 року на вершині горі Березовачка, у важкодоступних місцях Карпат, оперативна група КГБ вийшла на бункер командира 4-ої ВО «Говерля» УПА-«Захід» полковника «Грома». Радянські органи держбезпеки давно полювали на багаторічного керівника повстанського руху на Станіславщині (сучасна Івано-Франківська область). Після  тривалих переговорів про здачу живими, полковник «Грім» та його жінка Ольга Герасимович застрелились, а до рук чекістів потрапила підпільниця Анна Попович. Дівчина прагнула будь-якою ціною уникнути полону, та обираючи між смертю від власних рук і життям, вирішила залишитися живою…

Діяльність оборонних організацій в СРСР
у 1920–1940-х рр.

Оборонно-масовий рух у Радянському Союзі виник та розвинувся у міжвоєнний період. Його появі сприяли ідеї лідера більшовиків В. Леніна. Теоретик російського більшовизму закликав робітників і селян готуватися до відсічі можливій агресії зі сторони «імперіалістичних» країн, чим пояснював важливість оволодіння військовою наукою. На основі аналізу економічних, політичних, ідеологічних і воєнних факторів, наявних у будь-якому воєнному зіткненні, він сформулював важливе методологічне положення про те, що у війнах за перемогу бореться не тільки армія, але й народ, і що війни безпосередньо пов’язані зі всіма сферами суспільного життя [1].

Комсомол як складова тоталітарної системи влади в СРСР

Історія комсомолу починається 29 жовтня 1918 р., коли в Москві з ініціативи більшовиків був проведений І Всеросійський з’їзд спілок робітничої та селянської молоді. Тоді був заснований централізований орган керівництва молодіжними організаціями у Країні Рад – Російський комуністичний союз молоді (РКСМ, від 1926-го ВЛКСМ). Його створення, за задумом більшовиків, насамперед мало сформувати базу виховання й підготовки «бойового резерву» для Компартії. 

Переходи галичан на Закарпаття у вересні 1938 – березні 1939 рр.

Надання крайової автономії Підкарпатській Русі та призначення наприкінці жовтня 1938 р. прем’єр-міністром краєвого уряду лідера українофільського напрямку А. Волошина викликали надзвичайний ентузіазм серед українців Галичини. На підтримку закарпатських українців різні політичні сили сусіднього краю організували маніфестації та демонстрації. З одного боку, це були представники поміркованого табору – УНДО та Фронт національної єдності Д. Палієва, з іншого – радикальна течія, очолювана ОУН. Перші підтримували гасла автономії Підкарпатської Русі в межах федеративної Чехо-Словаччини, другі прагнули повної незалежності краю і розглядали це як крок до соборної української держави [1].

Українське питання на порядку денному країн Заходу під час Другої світової війни та в повоєнні роки

Місце України на ментальній мапі Західної Європи належить до маловивчених тем минулого. Запізніле формування модерної нації та державності, тривале перебування в тіні сусідів спричинилися до того, що про Україну на Заході тривалий час взагалі нічого не знали, або знали вкрай мало. У ХХ ст. історики називають декілька спалахів зацікавлення українським питанням у світі. Один із них відбувся в роки Другої світової війни та геополітичних змін першого повоєнного десятиліття.

Екологічна політика в радянській Україні,
2-а пол. 1940-х – 1-а пол. 1980-х рр.

Сучасні екологічні проблеми України значною мірою пов’язані з радянським тоталітарним минулим. Тривалий час комуністична влада систематично винищувала природу для досягнення своїх цілей. Після Другої світової війни техногенне навантаження на природу в Україні суттєво зросло. Це було пов'язано з масштабною розбудовою у Радянському Союзі військово-промислового комплексу та індустріальної бази як її осердя. Водночас відставання від Заходу за рівнем економічного розвитку спонукало комуністичне керівництво до нещадної експлуатації природних ресурсів, щоби подолати технологічну прірву з капіталістичними країнами. Жертвою модернізації по-радянськи стала природа.
«
7-12  13-18  19-24  25-30  31-36  37-42  43-48  49-54  55-60  61-82
»
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System