Публікації

Незалежна Україна у спадок від історії свого поневолення отримала багато недосліджених та дискусійних тем. Тюрми, ґетто, концтабори, місця масового винищення людей – монументальні свідки злодіянь тоталітарної влади. Станом на сьогодні виникла необхідність у фаховому вивченні тем, що тривалий час знаходилися під грифом "таємно".

Ми прагнемо розсекретити й деміфологізувати українську історію за допомогою зібраних нами документів і фактів, а також наших дослідницьких проектів.

Якщо Вас цікавить профільна тематика Музею, пошук і встановлення історичної правди – охоче запрошуємо до співпраці. Пропонуємо дослідникам використовувати цифровий архів Музею. Чекаємо на Ваші праці за адресою: research@territoryterror.org.ua (у темі листа просимо вказати "публікація").

Вимоги до оформлення тексту публікації на сайт "Територія Терору"

«Український П’ємонт у Карпатах»: українське питання в західному дискурсі 1938–1939 рр.

За підсумками Мюнхенської конференції 29-30 вересня 1938 року, в якій взяли участь Великобританія, Франція, Німеччина та Італія, був укладений договір про передачу Судетів Третьому Рейху. Таким документом західні держави засвідчили політику «умиротворення» країн-агресорів у Європі. Лондон і Париж фактично погодились визнати Центральну Європу «внутрішнім доменом» гітлерівської Німеччини, а її експансію на схід – «природним процесом». Чехословаччину залишили на поталу країнам-сусідам.

Налагодження контактів українського підпілля з антикомуністичними рухами в Білорусі та в країнах Балтії після Другої світової війни

У роки Другої світової війни українське націоналістичне підпілля та створена ним Українська повстанська армія (УПА) активно шукали зовнішньої підтримки для українського національно-визвольного руху на міжнародній арені. Для цього в 1943–1946 рр. діячі ОУН(б) та УПА провели низку переговорів із представниками військово-політичних кіл Угорщини та Румунії, а також польського антикомуністичного підпілля. Повстанці також намагалися налагодити дієві зв’язки із сербським, словацьким і чеським антикомуністичними рухами.

Угорські територіальні претензії на південну Галичину, 1941–1942 рр.

23 червня 1941 р., наступного дня після початку німецько-радянської війни, на знак солідарності з країнами Вісі Угорщина офіційно розірвала дипломатичні стосунки з Радянським Союзом. Після 23 червня 1941 р. головною проблемою угорської військової групи тиску, яка активно ратувала за участь угорських збройних сил у війні проти СРСР, став пошук безпосереднього приводу для початку воєнних дій.

Депортація угорців до СРСР під час угорської кризи 1956 року

Вплив Угорської революції 1956 р. на міжнародні відносини епохи «холодної війни», за висловом американської дослідниці Джоан Гренвіл, можна охарактеризувати як «перше доміно» [1] в розхитуванні та остаточному краху радянської соціалістичної системи у Центрально-Східній Європі.

Діяльність «Жіночої Січі» у Карпатській Україні 1939 року

На початку заснування 9 листопада 1938 р. напіввійськової Організації Народної Оборони Карпатська Січ (ОНОКС) у її структурі не існувало окремих жіночих відділів. У той же час Закарпаття перебувало у складі демократичної Чехословацької республіки, де права і свобода громадян гарантувалися на конституційному рівні, а роль жінки у суспільно-політичному та національно-культурному житті значно посилилась.

Місця нацистського терору на території Кіровоградської області, 1941–1944 рр.

Усі місця примусового утримання (табори, ґетто, тюрми) на території Кіровоградської області в роки окупації відзначалися особливо важкими умовами утримання в’язнів. Відсутність медичної допомоги, епідемії, голод, жорстка експлуатація під час виконання важких фізичних робіт спричиняли високу смертність. Окрім того, до бранців застосовували знущання і тортури, їх розстрілювали.

13-18 19-24 25-30 31-36 37-42 43-48 49-54 55-60 61-66 67-82