Наш календар

Валлійський журналіст Ґарет Джонс (1905–1935) був одним із перших західних кореспондентів, який намагався через свої публікації донести світові праву про Голодомор в Україні у 1932–1933 роках. Він вільно володів німецькою, французькою та російською мовами. Писав статті для The Western Mail, The Times, Manchester Guardian, Berliner Tageblatt. Був радником прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Ллойд Джорджа. Тричі побував у Радянському Союзі.

Перші повідомлення про викриття «Спілки визволення України» («СВУ») з’явилися у радянській пресі в листопаді 1929 р. Матеріали фіктивної контрреволюційної організації, вигаданої більшовицькими спецслужбами, почали друкувати в газеті «Вісті» з лютого 1930 р. За офіційною версією, «СВУ» була пов’язана з однойменною емігрантською організацією, петлюрівським закордонним центром, що визнавав себе урядом Української Народної Республіки. 

Народився Йосип Коберницький-Дичковський (Сліпий) у селі Заздрість Теребовельського повіту  (тепер Теребовлянський район Тернопільської області). 1911 р. закінчив гімназію у Тернополі, згодом навчався у Львівській духовній семінарії, а з 1912 р. – в Інсбруці, де 1916 р. отримав ступінь доктора богослов'я. Святу Тайну Священства прийняв 30 вересня 1917 р. з рук митрополита Андрея Шептицького. Продовжував студії в Інсбруці та в Римі в Орієнтальному Інституті, Анджелікум і Грегоріянум. 1918 р. захистив докторську дисертацію з теології на тему: «Навчання візантійського патріарха Фотія про Пресвяту Трійцю» і став габілітованим професором догматики. 

Після початку мирних переговорів радянського уряду з Четверним союзом (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною) у Брест-Литовську керівництво УНР 11(24) грудня 1917 р. повідомило усі країни, що не визнаватиме умов миру без підпису представника УНР. Німецький уряд від імені Четверного союзу негайно відгукнувся запрошенням надіслати представників Української Центральної Ради до Бресту. Центральні держави (Німеччину й Австро-Угорщину) в українському питанні найбільше цікавило забезпечення їх продовольством і сировиною. Задля цього вони були готові визнати УНР на міжнародному рівні. Однак для цього остання мала проголосити незалежність і позбутися ілюзії щодо можливості побудови на руїнах Російської імперії федерації демократичних республік, до складу якої входила би також УНР, проголошена ІІІ Універсалом Української Центральної Ради 7 (20) листопада 1917 р.