Наш календар

«Зимова війна» стала наслідком радянсько-німецької таємної змови про розподіл сфер впливу у Центрально-Східній Європі (таємні протоколи до пакту Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 р. та Договір про дружбу і кордон між СРСР та Німеччиною від 28 вересня 1939 р.). Вона мала агресивний і загарбницький характер. Кремль прагнув анексії фінських територій та насадження радянського режиму у Фінляндії. 

Унаслідок гетьманського перевороту Павла Скоропадського 29 квітня 1918 р. українські політичні партії соціалістичного спрямування перейшли в опозицію. Крайні ліві сили Української партії соціалістів-революціонерів (лівої) відразу взяли курс на збройне повалення гетьманського режиму, тоді як більшість українських соціалістичних партій віддали перевагу легальним демократичним методам боротьби. 

На початку  німецько-радянської війни німецьке командування прагнуло заволодіти Кримом і, таким чином, мати контроль над Чорним морем. Севастополь був важливим стратегічним пунктом, найбільшим військово-морським портом. До війни місто не було укріплене із суші. Після нападу Німеччини на СРСР командування Чорноморським флотом у липні 1941 р. розпочало підготовку сухопутної оборони, що складалася з трьох рубежів: передового, головного і тилового.

Внаслідок поразки у Першій світовій війні австро-угорська державність зазнала глибокої кризи. За таких умов 18-19 жовтня 1918 р. у Львові відбулися представницькі збори українських послів до австрійського рейхстагу та крайових сеймів Східної Галичини і Буковини, греко-католицького єпископату, делегатів українських партій (національно-демократичної, радикальної, християнсько-суспільної та соціал-демократичної) і посланців академічної молоді (загалом бл. 500 осіб). На Зборах обрали представницький орган – Українську Національну Раду, ухвалили її статут та обрали президію.